Є п’ять якорів економічної стійкості, які обумовлюють нашу опірність і допомагають здобувати перемоги на фронті, – Ярослав Жаліло

Про це розповів заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло під час відкритої дискусії “Рік стійкості: як Україна вистояла, що очікує нас попереду?”, яку організувала Національна платформа стійкості та згуртованості.

“Ми виокремлюємо п’ять якорів стійкості – ключових чинників, які обумовлюють опірність економіки та країни в цілому”, – підкреслив Ярослав Жаліло. 

Зокрема, це: 

• розгалужена система підприємництва – насамперед, дрібного підприємництва, яке сьогодні створює робочі місця і надає різноманітні послуги; 
• ефективна система комунікацій – розгалужений залізничний транспорт, автомобільні дороги, телекомунікації, широкосмуговий Інтернет; 
• розширені повноваження і кваліфікація місцевих громад внаслідок успішної реформи децентралізації;
• організоване громадянське суспільство, яке зуміло перебрати на себе величезний набір функцій (гуманітарних, безпекових, управлінських); 
• відкритість країни, яка допомогла забезпечити міжнародну підтримку. 

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень переконаний, що економіка і тил зможуть забезпечити перемогу України на фронті, але варто враховувати низку ризиків. 

Зокрема, є певна ілюзія, що можна повертатися до моделі business as usual. Зокрема, владі – до стандартних фіскальних процедур та корупції, а бізнесу – до звичних практик відділення від держави і оптимізації податків. 

“Але це ілюзія і нинішніх умовах високих безпекових загроз потрібно переходити на нові бізнес-моделі”, – зазначив Ярослав Жаліло. 

Також експерт звернув увагу на місцеві громади, які проходять складний період адаптації та перебудови системи державного управління у зв’язку з об’єднанням Мінінфраструктури з Мінрегіоном. І на важливість ментального зрушення та переходу “від країни волонтерів до країни згуртованого громадянського суспільства” через відновлення довіри до держави та конструктивне втілення громадянської активності.

“Нарешті, важливим є вихід на нове розуміння використання міжнародної допомоги. Нам потрібно збільшувати той сегмент взаємодії, де Україна є активним учасником, партнером у використанні коштів допомоги, а не пасивним реципієнтом. Це означає розширення двосторонніх стосунків між громадами та бізнесом, включення України у різні європейські програми. Тоді допомога стане каталізатором розвитку нашої країни”, – підсумував Ярослав Жаліло.