Підвищити стійкість українцям допомагають діти, родина та робота (дослідження)

Результати дослідження уявлень українців про психічне здоров’я та психологічну підтримку крізь призму стійкості.

73% українців мають чималий ресурс стійкості: 35% є стійкими, ще 38% — переважно стійкими. Низький рівень резильєнтності мають 5% українців, а 22% опитаних за цими показниками відносяться до скоріше нестійких. Такі результати дослідження уявлень українців про психічне здоров’я та психологічну підтримку крізь призму стійкості презентували під час нещодавнього заходу «Моменти стійкості щодень».

Водночас дослідження показало, що підвищений рівень стресу відчуває майже кожен третій українець, 11% мають високий рівень стресу, 40% — помірний, 13% — низький. А серед найбільш поширених стереотипів та стигм щодо психологічної допомоги є, зокрема, страх перед зверненням до фахівця, сором, відсутність довіри чи знань.

Також у списку існуючих упереджень такі:

• «це може нашкодити»;
• «це неефективно і марна трата часу»;
• «це занадто дорого»;
• «у нас не прийнято звертатися до психолога»;
• «через психологів розпадаються сім’ї»;
• «у нас немає нормальних спеціалістів».

За результатами дослідження, важливими чинниками стресостійкості та адаптації для багатьох українців є бізнес, робота (а також більший дохід), наявність дітей у родині (чим більше дітей, тим краще) та спільне проживання з партнером / партнеркою.

Респонденти зазначили, що допомагають адаптуватися до стресу наявність спільних хобі та справ у батьків та дітей, розмови про почуття та переживання з близькими, бажання ділитися досвідом, щоденні рутинні практики, медитації тощо. А серед найбільш ресурсних занять — спорт, туризм, подорожі, прогулянки, догляд за тваринами, музика та танці, риболовля, захоплення технікою та автомобілями.

У документі також є висновки щодо дій та поведінки у тригерних ситуаціях: українці вважають, що варто поговорити з кимось, бути серед людей, обійматися, зануритися в роботу або завзято щось робити, подбати про себе, власну фізичну активність.

Дослідження засвідчило безпосередній зв’язок між рівнем стійкості та стресу. 46% опитаних адаптовані до стресу — це ті, хто має високу стійкість і, відповідно, низький рівень стресу. 35% є частково адаптованими — з помірними рівнями стійкості та стресу. І 20% респондентів — неадаптовані, з низькою стійкістю та високими показниками стресу. 

У ході дослідження був складений узагальнений портрет лояльних до психологічної допомоги українців: це мешканці Києва та обласних центрів, переважно у віці 18-29 років, з доходом від середнього і вище, які ведуть активний спосіб життя. Вони мають дітей: найлояльніші батьки віком 26-35 років — і чим лояльніші батьки, тим лояльніші їхні діти.

Також цим людям притаманні толерантність, вони частіше розмовляють з близькими про свої почуття, підтримують прогресивні методи виховання, мають культури звернення, довіряють психологам і вірять в ефективність допомоги. 

Узагальнений портрет неадаптованих до стресу українців має інші риси: зазвичай це люди, які живуть ближче до зони бойових дій та ВПО. Частіше під впливом стресу опиняються жінки, найбільш вразливі наймолодші та найстарші. Особливо вирізняються ті, що не мають партнера і дітей, або ж чиї чоловіки на фронті. Також серед чинників низький дохід, відсутність роботи, хобі та захоплень, низька фізична активність.

Здебільшого неадаптовані до стресу українці мають екстернальний локус контролю (перекладають відповідальність на інших та обставини), ведуть усамітнений спосіб життя, мало комунікують з іншими та нелояльні до психологічної допомоги. Серед найбільших тригерів — фінансові труднощі, новини, сирени, гучні звуки, спогади. Жінки в стресі частіше переживають хвилювання, сум і страх, а чоловіки — розчарування і злість.

Джерело: Ти як?