Податкова мобілізація. Де влада шукатиме додатковий трильйон гривень, щоб закрити діру?

На фінансування армії може не вистачити грошей. Які ідеї влада обговорює для отримання додаткового ресурсу всередині країни і чи можливе підвищення податків?

Уже два роки на потреби оборони уряд направляє усе, що вдається зібрати всередині країни: податки, дивіденди державних компаній та внутрішні запозичення. Кошти, які надають країни-партнери, витрачати на військові цілі категорично заборонено.

Раніше влада знаходила можливості для нарощування внутрішніх надходжень без відчутного впливу на гаманці більшості громадян. Проте, схоже, у 2024 році економіка наблизилася до межі своїх можливостей у справі фінансування армії.

Відтак у владі дедалі активніше починають обговорювати вкрай непопулярні ідеї: від екзотичних пропозицій сплачувати гроші за бронювання працівників до підвищення чинних та запровадження нових податків.

Ситуацію ускладнюють політичні суперечки в США, які блокують виділення військової та фінансової допомоги Україні. Отже, є ризик, що уряду доведеться шукати додатковий ресурс не лише на фінансування армії, а й на покриття цивільних видатків.

Скільки грошей потрібно

Про необхідність перегляду оборонного бюджету на 2024 рік було відомо ще на етапі його складання Міністерством фінансів восени 2023 року. Тоді Генеральний штаб повідомив депутатам та урядовцям, що на 2024 рік потрібно 17 трлн грн. Ця сума не просто непідйомна для країни, вона трикратно перевищує розмір її економіки.

Зрозуміло, що задовольнити такий запит фізично неможливо, тому урядовці заклали в бюджет на потреби оборони приблизно стільки, скільки на 2023 рік. Однак після того, як депутати проголосували за кошторис 2024 року, вони ухвалили ще одне рішення, яким минулорічні видатки на оборону збільшили ще на 300 млрд грн.

Реальний обсяг коштів, яких не вистачає Силам оборони, напередодні озвучила голова парламентського комітету з питань бюджетної політики Роксолана Підласа. За її підрахунками, кошторис на 2024 рік потрібно збільшити на 722 млрд грн, з яких видатки на анонсовану мобілізацію (в озвучених Генштабом масштабах) становлять 322 млрд грн, а 400 млрд грн мають піти на закупівлю військової техніки та обладнання.

“Видатки бюджету на оборону в будь-якому разі потрібно збільшувати на понад 400 мільярдів гривень незалежно від того, чи буде мобілізація. Якщо держава вирішить провести мобілізацію 400-500 тисяч осіб, то потрібно буде знайти ще 320 мільярдів гривень. Якщо вирішить мобілізувати менше, то і видатки будуть менші”, – пояснила вона.

Однак потреба уряду в додаткових коштах може зрости ще більше через відсутність рішень одного з ключових партнерів України про надання прямої бюджетної допомоги. Під час складання бюджету Мінфін виходив з того, що країна отримає від західних партнерів близько 42 млрд дол. Згодом цю суму скоротили до 37 млрд дол.

Більшу її частину Україна розраховувала отримати від ЄС (19 млрд дол) та США (10 млрд дол). Якщо питання виділення коштів від Євросоюзу вдалося вирішити, то гроші від Штатів “зависли” в Конгресі.

Це означає, що Мінфін може втратити джерело покриття запланованих невійськових видатків на понад 300 млрд грн. Якщо додати до цього потреби на закупівлю військової техніки та додаткову мобілізацію, то загальна потреба в додаткових коштах може перевищити 1 трлн грн.

Правда, наразі рано казати, що бюджету не вистачить цієї суми. В уряді вірять, що США погодять надання допомоги. Співрозмовники ЕП в Кабміні, дотичні до переговорів із союзниками, кажуть: американці запевняють, що навіть якщо Конгрес не погодить виділення прямої бюджетної підтримки, ці кошти нададуть через інструменти Світового банку.

Реальний обсяг додаткових доходів, які намагається знайти уряд, становить понад 400 млрд грн, повідомили ЕП співрозмовники, залучені до цього процесу. Хоча ця сума набагато менша за гіпотетичний трильйон (і тим більше – за 17 трлн грн), проте її пошук все одно вимагатиме ухвалення непопулярних рішень.

Де брати гроші

Є кілька шляхів забезпечення додаткових внутрішніх надходжень у бюджет, тобто тих, які можна використати на оборону:

• перевиконати план доходів бюджету;
• збільшити внутрішні ринкові запозичення (наростити продаж ОВДП);
• “надрукувати” гроші;
• збільшити податкове навантаження (запровадити нові податки або підвищити чинні);
• вигадати нові незвичні джерела надходжень.

У 2024 році держбюджет має певний простір для перевиконання.

По-перше, імовірно, будуть перевиконані доходи за статтею “Власні надходження бюджетних установ”. Це вже було. У 2023 році за цією статтею на рахунки держави надійшли 812,4 млрд грн проти запланованих 45,6 млрд грн (перевиконання у 18 разів), зауважують у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE.

Однак за цією статтею переважно обліковується отримана Україною зброя від західних партнерів. Якщо точніше, то її грошовий еквівалент. Отже, суттєве перевиконання цієї статті не закриє “дірку” в оборонному бюджеті країни.

По-друге, перевиконанню деяких статей доходів бюджету може сприяти девальвація гривні. У жовтні 2023 року НБУ перейшов до режиму керованої гнучкості курсу. З того часу офіційний курс долара виріс майже на півтори гривні.

Більшість аналітиків очікують, що до кінця 2024 року офіційний курс долара може зрости до 40-42 грн. Мінфін розраховував бюджет за курсом 41,4 грн. Девальвація понад це значення даватиме додаткові надходження від податків на міжнародну торгівлю (ПДВ, акцизи, мита з імпорту) та конвертації міжнародної допомоги в гривню.

Щоправда, у Нацбанку не бачать перспектив у наповненні бюджету завдяки девальвації. Зрештою, різке знецінення гривні призведе до інфляції та втрати довіри до національної валюти, а також збільшить видатки держави та волонтерів на закупівлю імпортного обладнання для Сил оборони.

Дещо менше можливостей існує в залученні додаткових ресурсів на внутрішньому борговому ринку. Тут економіка досягнула межі можливостей у кредитуванні держави.

В умовах високих відсоткових ставок нові запозичення уряду збільшують видатки на обслуговування боргу, які Мінфін гасить, позичаючи ще більше. За підрахунками KSE, у 2023 році уряд витратив на 17 млрд грн більше на погашення та обслуговування ОВДП, аніж залучив. Подібна ситуація повториться й цьогоріч.

“У 2024 році від продажу ОВДП планується залучити 525,9 мільярда гривень, тоді як на погашення таких облігацій держава витратить 384,3 мільярда гривень, ще 211,1 мільярда буде спрямовано на обслуговування внутрішнього боргу”, – додають у KSE.

Не дивно, що наразі у владних колах обережно обмірковують можливість проведення реструктуризації внутрішнього держборгу, адже видатки на його обслуговування стають непідйомними для бюджету в умовах війни.

Звісно, можна продати ОВДП Нацбанку (тобто “надрукувати” гривню), однак цей варіант навіть не обговорюється.

По-перше, такі ОВДП також потрібно обслуговувати, виплачуючи проценти НБУ. Хоча отриманий прибуток Нацбанк все одно переказує до бюджету, проте так стається далеко не завжди.

По-друге, емісія гривні призведе до значної дестабілізації фінансової системи: стрімкого зростання інфляції, девальвації, зменшення купівельної спроможності найменш заможних громадян та зростання видатків держави на купівлю зброї за кордоном.

Шукаючи можливі джерела додаткових коштів, у владі вигадують доволі екзотичні ідеї.Одна з останніх – так зване економічне бронювання. Суть ідеї – дозволити компаніям бронювати від мобілізації своїх робітників за певну суму сплачених податків. Розглядаються два підходи.

Перший – бронювати працівників, офіційні доходи яких перевищують 30-35 тис грн на місяць. У такому разі сума податків та зборів з їх зарплат становитиме понад 18 тис грн.

Мета такої ініціативи – вивести з “тіні” фонди оплати праці. Правда, потенційні надходження від її запровадження не покриють потреби бюджету. За розрахунками Інституту соціально-економічної трансформації, схеми з ухилення від оподаткування доходів працівників (чоловіків та жінок) коштують бюджету щонайбільше 118 млрд грн на рік.

Другий підхід полягає в бронюванні працівників, за яких роботодавець заплатить додатковий податок у розмірі 20 тис грн на місяць. За розрахунками авторів ініціативи, таке “економічне бронювання” може принести бюджету до 350 млрд грн на рік (якщо дозволити бронюватися ще й ФОПам). Однак і такі розрахунки доволі сумнівні, адже невідомо, скільки роботодавців погодяться сплачувати такі кошти.

Обидва підходи до економічного бронювання мають спільний недолік: їх реалізація може розколоти суспільство та призвести до соціальних бунтів. Автори цих ідей непрямо кажуть: “Якщо багатий, то живи цивільним життям, а якщо бідний – іди воювати”.

Через страх перед розколом суспільства за майновою та статевою ознаками у Верховній Раді майже немає охочих підтримати жодну з ініціатив економічного бронювання.

Де тоді уряд шукає понад 400 млрд грн для потреб оборони? За даними співрозмовників ЕП, які долучені до пошуку додаткового бюджетного ресурсу, наразі основна стратегія держави – намагатися збільшити можливості ринку ОВДП та підвищувати податки.

Як зростуть податки

Шляхи підвищення податків влада шукає давно. Таке завдання стоїть і в межах поточної програми з МВФ. Відповідно до цих домовленостей, уряд має до кінця лютого розробити план підвищення доходів бюджету на 0,5% від ВВП.

“Зараз дійсно обговорюється можливість застосування військового збору з низки об’єктів оподаткування, які мають фіскальний потенціал”, – підтвердив голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, не уточнивши, про які додаткові податки йде мова.

За даними співрозмовників ЕП, у межах виконання програми МВФ уряд планує запровадити додаткове оподаткування у вигляді 0,1% військового збору з прибутку підприємств та доходів ФОПів, 1,5% – від вартості дорогоцінних металів, 30% – від вартості ювелірних виробів, 10% – від вартості рухомого майна. Також прораховуються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та запровадження додаткового податку на деякі інші операції.

Сумарно ці податкові заходи мають виконати пункт програми МВФ. Проблема лише в тому, що 0,5% від ВВП, на які можуть збільшитися доходи бюджету – це близько 40 млрд грн. Тобто додаткові податки, яких від України вимагає фонд, покриють десяту частину потреб держави в додатковому ресурсі для армії.

Аби зібрати решту необхідного внутрішнього ресурсу, потрібно робити набагато радикальніші податкові зміни. Зокрема – переглядати ставки основних податків: ПДВ та податку на доходи.

“Один відсоток ставки ПДВ коштує бюджету 35 мільярдів гривень, а один відсоток військового збору – 27 мільярдів гривень. От і рахуйте, як ми можемо покрити наші потреби”, – каже співрозмовник ЕП у владі, дотичний до пошуку додаткових джерел доходів бюджету.

Виходячи з такої арифметики, для покриття потреби у розмірі понад 400 млрд грн владі необхідно підвищити ставки ПДВ та військового збору приблизно на 6-7%. При цьому необхідно врахувати ефект Лаффера, тобто можливість того, що з підвищенням податкового навантаження чимало компаній підуть у тінь, а додатковий фіскальний ефект буде не таким великим, як очікувалося.

У владі розуміють, що ідея з підвищенням податків украй непопулярна. Саме тому політики, з якими спілкувалася ЕП під час підготовки цього матеріалу, говорили про неї не під запис. Проте рано чи пізно суспільству доведеться сказати правду: коштів на утримання армії в українському бюджеті критично бракує і краще починати говорити про те, як їх зібрати, уже зараз, аби не довелося знову ухвалювати рішення “заднім числом”.

Джерело: Економічна правда