Експерт Rating Group Роман Борисов і професор Наталія Черниш – про спільне дослідження стійкості українців

Соціологічна група Рейтинг (Rating Group) випустила дослідження “Проблеми соціальної згуртованості в Україні”. Це спільне наукове дослідження з Наталією Черниш, доктором соціологічних наук, професором кафедри соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка. 

Команда дослідження з’ясувала, наскільки українці стійкі, згуртовані, наскільки ми довіряємо одне одному та чи готові допомагати іншим.

“Ми хотіли з’ясувати реальний стан національної стійкості українського суспільства і визначити його за допомогою мови цифр. Влітку 2025 р. індекс національної стійкості становив 3.6 з 5 можливих. Деяке його пониження зумовлене тривалою війною, а також просіданням довіри до влади. Водночас, фіксуємо зростання міцності та ролі соціальних зв’язків. Це дуже важливо для відбиття російської агресії, надії на остаточну перемогу та повоєнне оновлення”, – Наталія Черниш, доктор соціологічних наук, професор

Як зазначає Роман Борисов, керівник відділу аналітики департаменту стратегічних досліджень Rating Group:

“З початком повномасштабного вторгнення громадянська ідентичність закріпилася на першому місці, помітно обійшовши регіональну, наприклад. Вона стала ключовим фактором єднання, що за тривалістю своєї дії вже перевищила типову протяжність ефекту «rally ‘round the flag» (гуртування навколо прапора). Що стосується маркерів стійкості суспільства, то ними насамперед є довіра в суспільстві та безпосередні прояви соціального капіталу: досвід допомоги іншим, волонтерство, взаємопідтримки, участь у громадських організаціях”

Роман Борисов також відзначає важливість синергії між дослідницької агенцією та науковцями:

“Цей проєкт є чудовим прикладом плідної взаємодії між Rating Group як дослідницькою агенцією та науковцями з академічного світу. Окреме задоволення надає співпраця з грандами української науки, зокрема Наталією Йосипівною Черниш, яка стояла біля витоків сучасної української соціології. Її глибокі знання, прозорливість, щирий ентузіазм надають натхнення, спонукають переосмислювати підходи та відкривати нові перспективи розвитку соціології”

ДАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

У фокусі дослідження – самоідентифікація українців, довіра одне до одного, рівень соціальної стійкості, готовність допомагати іншим й інші індикатори соціальної згуртованості.

Самоідентифікація

• Абсолютна більшість українців (94%) відчувають себе громадянами України. 
• За час повномасштабної війни самоідентифікація українців ще більше змістилася у бік країни загалом: люди асоціюють себе скоріше з Україною загалом, ніж зі своїм регіоном (77%).
• Більше половини (52%) вважають себе європейцями та лише 8% вважають себе радянською людиною.

Цінності 

Коли респондентів попросили обрати до трьох найважливіших цінностей з переліку, найчастіше позначали перемогу України (62%), родину та близьких (53%), власне здоров’я (34%), незалежність української держави (26%), відновлення України (20%). Це екзистенційні цінності, цінності виживання. Ці результати співзвучні з нещодавнім дослідженням Rating Group про цінності українців.

Довіра в суспільстві

• Загальний Індекс довіри в суспільстві має середній рівень (3,0). Шкала: від 1 (мінімум довіри) до 5 (максимум).
• Найвища довіра – до близького кола (3.9), тобто рідних, друзів, мешканців міста/села. Менше довіряють суспільному колу (2.9), тобто інституціям, організаціям, владі, мешканцям України тощо, а також колу “інших людей” (2.4), тобто незнайомим людям у випадкових ситуаціях, людям інших політичних поглядів або національності.
• ‍Понад третина респондентів довіряє мешканцям України (36%, ще 42% вагаються), дещо менше – мешканцям міста/села (30%, ще 42% вагаються).
• Серед інституцій українці висловлюють найвищу довіру до волонтерських організацій (63%). Менше довіряють громадським організаціям (30%, ще 37% вагаються), місцевій (25%, ще 27% вагаються) і центральній (24%, ще 26% вагаються) владі.

Соціальний капітал і громадське життя

• В умовах повномасштабної війни в українському суспільстві виріс соціальний капітал: 86% українців надавали допомогу людям, які опинились у складній ситуації під час війни, зокрема 27% переважно допомагали людям за межами родинного кола. 
• Половина респондентів налагодила і зберегла зв’язки, що виникли через об’єднання з іншими людьми для взаємопідтримки. У деяких випадках ці взаємозв’язки ставали інституціоналізованими: близько 10% респондентів є членами громадської організації, а 43% мають таких людей серед найближчого оточення (родичі, друзі).
• Серед типів громадської активності українці надають перевагу допомозі іншим. Респонденти активно допомагають ЗСУ – 70% постійно або час від часу допомагають фінансово, 44% – нефінансово (сітки, свічки, ремонт авто тощо). Також відносно поширеною є допомога біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю (49%). 
• Інші види активності не є такими поширеними: 23% беруть участь у громадських слуханнях та підписанні петицій, 20% – вирішенні спільних проблем в житті територіальної громади, 13% – у громадських акціях і мітингах. 
• Більш активними є мешканці Заходу і Центру, а також більш забезпечені опитані.

Соціальна стійкість

• Українське суспільство зберігає стійкість. Індекс стійкості складає 3.6 (вище середнього рівня) за шкалою від 1 (мінімум) до 5 (максимум).
• Абсолютна більшість оптимістично оцінює як майбутнє України (76%), так і власне (72%). 
• Більше 70% вважають, що можуть самостійно впоратися з проблемами, які в них виникають. 
• Окрім того, високим є відчуття єдності з іншими українцями, його висловлюють майже дві третини респондентів. З місцевою громадою себе ідентифікують 53%.
• Дещо нижчими є оцінка рівня солідарності та взаємодопомоги (48%), справедливості (45%) у суспільстві та впевненість в тому, що держава у кризовій ситуації ухвалить правильне рішення (44%).

‍Джерело – Rating Group