Чим ближче до окупованих територій, тим більша кількість та вага проросійських Telegram каналів

На замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості було проведено дослідження місцевих Telegram каналів. Вибірка дослідження: понад 400 Telegram каналів у 17 містах України, загалом було проаналізовано близько 2,3 млн публікацій.

Це дало можливість визначити ключові тренди і виявити слабкі місця в українській інформаційній політиці. Зокрема, за словами авторки дослідження, головної операційної директорки LetsData Ксенії Ілюк, хоча проукраїнські Telegram канали переважають кількісно, але проросійські продукують у рази більше контенту. Також вони краще координують свою роботу і більше уваги приділяють інтерпретації подій, вдаліше поєднують місцеві теми з міжнародними, у них більша кількість наративів та тем. 

“РФ готувала інфраструктуру Telegram каналів до повномасштабного вторгнення. Ми бачили канали, які створювалися за день або в перші дні повномасштабного вторгнення і географія була досить широкою – більшою, ніж їм вдалося окупувати. Спочатку у них був штучний притік підписників, але надалі проросійські Telegram канали вдало маскувалися, робили акцент на гуманітарних темах, куди потім додавали важливі для них повідомлення”, – відзначила Ксенія Ілюк. 

Серед інших важливих висновків дослідження: 

• Загалом місцеві телеграм-канали з категорій «тилові», «прифронтові» та «деокуповані» були переважно проукраїнськими — 95%, 85% і 64% відповідно. 
• Після деокупації українських міст проросійські телеграм-канали змінили свою спрямованість і риторику. Вони почали приділяти більше уваги висвітленню бойових дій у Донецькій і Луганській областях. Телеграм-канали також скоротили висвітлення соціальних питань в окупованих містах. Натомість вони посилили контент, спрямований на дискредитацію українських військових та уряду. 
• Регіональні / місцеві ЗМІ відігравали значну роль у дискурсі місцевих телеграм-каналів. Понад 50% з 20 найпопулярніших зовнішніх посилань, якими ділилися в місцевих телеграм-каналах, вели на вебсайти регіональних медіа, що свідчить про їх домінування над національними ЗМІ. 
• Місцеві справи понад усе. Місцеві телеграм-канали в основному були зосереджені на гіперлокальних питаннях, зокрема соціальних проблемах і проблемах інфраструктури, задовольняючи таким чином нагальні потреби своєї аудиторії. Росія скористалася цією тенденцією завдяки збереженню каналів у категоріях «окуповані», «прифронтові» та «деокуповані», що публікували практичну інформацію, як-от розклад роботи аптек і магазинів. Така стратегія надала Росії змогу непомітно впливати на інформаційний простір через включення своїх наративів у контекст повсякденного життя, що заважає відрізняти правдиву інформацію від потенційної пропаганди та врешті-решт підвищує ефективність інформаційних кампаній Росії в регіоні. 
• Державні та місцеві ініціативи щодо покращення інфраструктури та комунальних послуг привернули значну увагу та можуть слугувати ефективним способом охоплення місцевої аудиторії. 

На думку Ксенії Ілюк, наразі є багато можливостей для посилення інформаційної стійкості в українських громадах і ними варто скористатися для зменшення впливу проросійських наративів.