“Треба пахать. Це єдиний шанс перемогти”. Головне з пресконференції Зеленського про рік повномасштабної війни

У Києві сьогодні, через рік після повномашстабного вторгнення Росії, відбулась пресконференція президента України Володимира Зеленського “Лютий. Рік незламності”. 

Зеленський розповів, що вплинуло на рішення країн-партнерів надати важку зброю, чи будуть літаки, чому Україна не має підтримки Африки та Латинської Америки, а також як просувається питання трибуналу для Росії. 

Зеленський зазначив, що якщо Україна буде там, де зараз, 24 лютого 2024 року, це буде “жахливо”, закликавши активніше працювати для перемоги. Суспільне транслювало наживо пресконференцію, також наводимо основні тези.

Про допомогу світу «стільки, скільки треба»

Якщо ми і наші партнери будемо лишатись «міцним кулаком» і якщо партнери витримають слова, терміни, якщо всі ми зробимо свою важливу домашню роботу — нас неминуче очікує перемога. Я впевнений, що перемога буде. Я не думаю. Я хочу, щоь це було цього року. У нас для цього є впевненість. Україна протистоїть не сама, нам допомагають друзі за спільні цінності. Щоб далі ця війна не пішла.

Дуже важливо, щоб кожен з нас сфокусувався і працював.

Про вступ до НАТО 

Коли це може статись — я не можу сказати. Ми б хотіли мати “гарантії безпеки” на шляху до НАТО. Вступ в Альянс зараз не залежить сьогодні від України. Україна продемонструвала потужність, як на полі бою, так і в соціумі. Про “гарантії безпеки” ми говоримо з ЄС, США, Британією. 

Про українську «формулу миру»

Ми бачимо зацікавлення і підтримку нашої мирної ініціативи. Наступним кроком я бачу залучення до першого установчого саміту. Хочеться «додавити», щоб там були не тільки наші стратегічні партнери, а й щоб були представники з різних континентів. Латинська Америка, представники Африканського континенту буди залучені, Індія та Китай. Чим більше ми країн ми залучим, тим більша буде наша підтримка. Держава може підтримати один пункт у «формулі».

Про країни, які не підтримали резолюцію ООН

Невже війна і катування мають прийти в кожен будинок, щоб усі зрозуміли наслідки війни? Невже це потрібно? Тому і є дипломатія і журналістика, щоб це доносити. Ми це доносим, але є 6 країн, які це не розуміють.

Нам треба робити кроки вперед до Африканського континенту. Ми погано працювали, це велика помилка. Ми прогавили це, міцного кулаку партнерів в України не було до цієї війни. Але цій руці невистачає Африки і Латинської Америки. Я б хотів зробити саміт Латинської Америки і України. Ми готові пахать 24 на 7. Скажіть, де придбати ці години, ми це зробим. І саме так треба було працювати 30 років. На жаль війна нас підштовхнула. Але ніхто не очікував від сусіда, від Росії, бажання знищити нас повністю.

Нам потрібна тотальна підтримка світу, і ми над цим працюємо.

«Ніхто не любить лузерів, треба всім пахать. Єдиний шанс перемогти», — додав Зеленський. 

Напередодні Генасамблея ООН ухвалила запропоновану Україною резолюцію до роковин російського вторгнення, яка закликає РФ зупинити бойові дії та вивести свої війська з України, а також закріплює основні положення української «формули миру». За резолюцію проголосували 141 з 193 країн-членів країн, проти — сім.

Проти проголосували Росія, Білорусь, Сирія, КНДР, Еритрея, Нікарагуа та Малі. 32 країни утримались. Усі поправки, які внесла Білорусь, відхилили. Мінськ зокрема пропонував замінити в тексті резолюції «агресію РФ» на «військові дії в Україні», а також виключити вимогу до Росії негайно вивести свої війська з України.

Про трибунал для Росії за злочини в Україні

Ми щодня працюємо над механізмом трибуналу для Росії і над механізмом компенсації Росією збитків, завданих Україні. Єрмак, Костін, Кулеба — всі працюють. 

Скажу чесно, держави бояться створювати у себе трибунал для РФ. 

Окремо працюємо з деякими державами, зокрема з Нідерландами і Британією. Є перші кроки щодо компенсації, з США. А також країни Балтії та Польща в усьому нас підтримують.

Чому так складно? Тому що інституції створені давно. У більшості своїй інституції не проходили випробування такою агресією. Вся ці бюрократична система не дає відповіді на питання «коли буде справедливість». Люди, які втратили домівку, хочуть зараз.

І ми повинні говорити, що війна почалась в 2014 році.

Знаєте, від якої відповіді я втомився? «У нас не той мандат, у нас не той доступ». Але це міняється, я дякую генсеку ООН, вони стали проактивними, і зокрема зернова ініціатива це показала.

Про «мирний план» Китаю

Мені здається, що це не мирний план, мені здається, що Китай показав свої думки. Я вважаю, що те що Китай почав говорити про Україну — це дуже непогано. Питання, що іде за словами? Питання у кроках. До чого вони призведуть і який результат для нас. Що я можу сказати: територіальна цілісність — співпадає, там не вказано щодо якої країни, але ж ідеться про порушення нашої цілісності. Ядерна безпека — так. Є думки, з якими я погоджуюсь, є ті, з якими не погоджуюсь. Я вважаю, що ми маємо це в нормальному сенсі слова використовувати.

«Наше завдання зібрати всіх, щоб ізолювати одних», — додав Зеленський.

Я вважаю, що субʼєктом та ініціатором мирних ініціатив може бути тільки та держава, на території якої відбувається війна. Я хочу вірити, що Китай буде на боці справедливого миру. Я дуже хочу вірити, що Китай не буде постачати зброю Росії. Для мене це пункт номер один. 

Зараз (у пропозиції Китаю) я побачив думку. Якщо там немає змісту, який я вважаю найголовнішим — виведення всіх російських військ — значить, цей пункт нам не підходить. 

Наскільки я знаю, Китай поважає суверенітет, а значить повинен зробити все, щоб Росія вийшла з нашої території, бо в цьому і є повага до суверенітету. 

Я планую зустрітись з Сі Цзіньпінем. Вважаю, що це буде на користь нашим державам і безпеці у світі. У нас з Китаєм великий товарообіг. Питання не тільки у війні, питання в тому, що ми зацікавлені, щоб зберегти економічні відносини.

Про перемовини з РФ

Після того як всі побачили, як вони (війська РФ) вбивають, катують і тд. як ви вважаєте, ми, українці, можем сісти за стіл перемовин ось із цим всім?

Ось відповідь. Тому давайте з самого початку. Пункт перший — поважайте наше право жити, вийдіть з нашої території, припиніть нас вбивати. І тоді ми вам скажемо, в якому форматі ми будемо дипломатично ставити крапку.

Про подорожі за межі України

Моє завдання як президента, не допустити послаблення підтримки України. Єдність об’єднання світу — моє завдання. Спочатку був складний момент, були жорсткі діалоги з усіма, як офіційно, так і неофіційно. А потім в океані буває ранок. Всі побачили, що не просто так, що ми дійсно міцні.

Це не ця війна викликала кризу, це Росія викликала кризу в світі, щоб послабити підтримку України.

А також є момент вдячності світу за те, що тебе не кинули. І ті, хто хотів кинути, не кинули. І тепер в них усередині є свої виклики в суспільстві. Я так само хотів підтримати цих людей.

«Ми не воюємо, ми боремося за своє життя», — додав Зеленський.

Літаки, танки, далекобійна зброя — ось моє завдання, яке я маю обговорювати тет-а-тет.

Про заяву Макрона щодо Росії 

Багато держав почали говорити про те, що буде після поразки Москви. Важливо, що віра лідерів, а значить суспільств, так, вони вірять в перемогу України. А значить, у поразку Москви. І питання тоді, а що буде з Росією? Чесно, мені все одно. Вони повинні думати про свою державу, на це потрібен час. Коли нам думати про окупацію якоїсь держави, нам треба думати про себе. Це їх питання, їх історія, їх майбутнє.

Про винищувачі та танки для України

Що стосується зброї, різна зброя натівського зразка була в дефіцити, її просто не було і не могло бути, бо ми не в Альянсі. Велика перемога — артилерія 155 калібру. Потім — Хаймарси — нова сторінка цієїʼ війни. Броньована техніка, яка має захистити наших людей — БМП, БТР, танки. 

Про танки ніхто не хотів говорити, але ми знайшли “ключ”, і щось восени ми зробили і показали, що спроможні відвойовувати свої землі. Деокупація Харківщини і Херсона — було дуже важливо. Без цього у нас не було б нового виду зброї. 

Але найслабкіше — це терміни постачання.

Літаки — це частина ППО. Наші партнери розуміють, що ми хочем використовувати це як захист інфраструктури і цивільних.

Моя зустріч з премʼєром Британії є відповіддю на те, чи є в України шанс отримати високоякісні літаки. Ми відкриваємо тренування. У нас буде навчання з трьома європейськими державами.

Про Ердогана і пропозицію переговорів з РФ у Туреччині

Тільки що я говорив з Ердоганом. Ми непогано поговорили, я висловив свої співчуття (щодо землетрусу в Туреччині), ми відправили своїх фахівців. Для нас це біль. Ми, як воююча країна, сприймаємо біль втрат людей, як свій біль. 

Я вдячний за ініціативи Ердогана. Зернова ініціатива, я знаю як він допомагав з азовцями. Хлопців, яких могли стратити, повернули. Ердоган зробив кілька речей, важливих для України. Але він знає мою позицію (щодо переговорів з Путіним у Туреччині). Я просив це зробити раніше, до вторгнення, зараз там нема з ким говорити.

«Я ще до вторгнення казав президенту Туреччини Ердогану: посадіть Путіна за стіл перемовин, не можна допустити ризику повномасштабної війни. Ердоган тоді не зміг цього зробити, тепер він вважає, що може. А зараз — ми не можемо. Путін вже не та людина, там немає з ким говорити», — сказав Зеленський, відповідаючи на питання, чи провів би він зараз перемовини з Путіним, якби Ердоган їх «організував».

Про Путіна в Гаазі

Жарти жартами, і дуже хочеться з попкорном це побачити. Але якби це було весело. Бо це трагедія. Така кількість вбитих людей — за це треба відповідати. І я дуже вірю, що ця відповідь буде. 

Гаага, Нідерланди, мені подобається, що ви доводите всі справи до кінця. І я дуже вірю, що цю справу ми доведем до кінця. 

Про імовірність вторгнення РФ в інші країни

Я вважаю, що це можливо. На жаль. Путіну треба показувати перемоги на полі бою. В Україні цього не буде, принаймні ми будемо боротись. Тому він може бути там, де є слабке місце. І бажано, щоб це були держави, де був вплив Москви ще за радянських часів.

І тут ви знаєте приклад Молдови. Наша розвідка перехопила документ, я передав це Санду. Там є докази, що вони хотіли змінити керівництво держави. Яким чином? Ми говоримо про атаку з Придністровʼя. Вони можуть розвивати цей напрямок.

І росіяни закидують інформацію, що Україна може зайти на територію Придністровʼя. Вони провокують постійно. Але ми поважаєм територіальну цілісність Молдови. Тому я вважаю, що Росія домагатиметься якихось успіхів. Ракету була на території Румунії, вони постійно робитимуть такі кроки. Цьому можна запобігати посиленням санкцій, зброєю і тд.

Про депортацію Росією дітей з окупованих територій

Силою забрати дітей ми не можем, бо ми не можем зайти на територію Росії. Силою і організації не можуть, бо «не мають мандата», про який я раніше говорив. Ми можем тиснути. 

Навесні буде саміт, де ми підніматимемо це питання. Початок березня — один з таких кроків United for Justice. Це буде конфцеренція у Львові, там буде прокурор Хан, буде багато лідерів, міжнародних організацій. Там будуть говорити про всі можливості і рішення.

Друге — працює наш омбудсмен, наш Координаційний центр.

РФ вважають, що нікого не крали. Вони вважають, що дали прихисток дітям, які тікають від «нацистів».

Ми говоримо про це з лідерами, на рівні ЄС, якщо гучніше це буде питання — ми будемо знаходити більше фактів, сімʼї, і це також може допомогти. Це не магістраль вирішення питання. Магістраль — це деокупація і глобальне закінчення війни, наша перемога. Діти повинні повернутись додому.

Про Бразилію

Я запрошував президента Лулу в Україну. Я дуже зацікавлений, щоб він дав мені майданчик для того, щоб Латинська Америка почула Україну. Зараз я дійсно чекаю на нашу зустріч віч-на-віч. Я думаю, тоді він краще зрозуміє Україну.

Про Південну Америку

Велику інформаційну хвилю піднімала РФ, ми зацікавлені в тому, щоб ви знали правду. Треба говорити, ми всі зацікавлені в безпеці у світі, оскільки ітак багато природніх викликів. Я просто дуже хочу, щоб ми знали один одного. Нам невистачає посольств. Ми вважаємо вас пріоритетними, рівними, ми можемо бути корисними після закінчення цієї війни, ми повинні говорити про речі, які потрібні вашому бізнесу і вашим людям, в чому ви будете й економічно зацікавлені.

Про Південну Корею 

Ми запрошували керівництво Південної Кореї в Україну. Ми дуже зацікавлені у наших двосторонніх відносинах і можемо далі їх продовжувати. Я сподіваюсь, ви знайдете можливість Україні допомогти.

Про тих, хто розчарував

Всі ті, хто виїхав з Києва, міст, сіл 24 числа. Люди, які мали охороняти чи керувати — всі ці люди.

Про власні помилки

Мені здається, їх було багато. Я жива людина, як би хто не хотів, щодня я роблю вибір і я впевнений, що я щодня помиляюсь. Головне, щоб у мене, як у гаранта Конституції, не було фатальних помилок, які можуть призвести до втрати держави, мені здається, у мене таких не було.

Про найскладніший день

Буча. Те, що я побачив. момент, коли я побачив, було дуже страшно. Ми побачили, що диявол не десь там, він на землі.

Про сімʼю

Я їх люблю. Мої діти — головні люди для мене, не часто бачу. Батьки — їх зовсім не бачу. Дружиною пишаюсь дуже сильно. Вважаю, вона все робить заради дітей і держави. Хотілося б трошки заради мене. Жартую. Це найскладніше, тому не можу відповісти. Головне їх не підвести. І я радий, що вони в Україні і вони навчаються в українських вузах. Це дуже важливо, щоб діти були тут. Я не можу їм наказати, вони такі люди і я пишаюсь, що мені так пощастило з сімʼєю і державоюю. 

Джерело: Суспільне