Донати на ЗСУ не роблять вас волонтером. Але цього можна навчитися. Дорожня карта від Української Волонтерської Служби

Що таке волонтерство і нащо воно потрібне? Якщо ви все ще думаєте, що на навчанні для волонтерів розповідають лише це, то сильно помиляєтеся. В Україні вже давно проводять фахову підготовку майбутніх волонтерів та тих, хто прагне розвивати свої навички. Менеджмент, співпраця зі ЗМІ, вміння залучати партнерів – це лише незначна частина тем, які детально обговорюють на різних програмах. Зацікавилися? Приготуйтеся до цікавої подорожі у світ волонтерства! 

Перший виклик – зорієнтуватися у світі волонтерства

Моє знайомство з Українською Волонтерською Службою розпочалося в 2018 році. Тоді в Чернігові було доволі складно знайти бодай якісь можливості для власного розвитку. Крім того, було дійсно складно зрозуміти, що взагалі відбувається в місті. Я знала про основні організації, знала, що є багато волонтерів, які допомагають військовим. Але всі вони були розкидані по місту. 

Я зрозуміла, що це виклик не лише для мене, а й для інших містян. А тому вирішила стати людиною, яка зробить волонтерство у Чернігові більш доступним і зрозумілим. Згодом натрапила в соцмережах на анонс Агентів Волонтерства від УВС – і з цього почався мій шлях в організації.

Я пройшла всі етапи відбору і стала учасницею програми. Протягом наступних двох років розвивала волонтерську спільноту в Чернігові, і це дійсно те, чого потребувало моє місто. Завдяки програмі приблизно дві тисячі людей долучилися до волонтерства, і, я вважаю, це дуже класний результат. Потім я стала проєктною менеджеркою організації, а згодом – керівницею «Агентів Волонтерства». І ось вже третій рік поспіль очолюю цю програму. 

Навчаємо волонтерів і допомагаємо українцям

Українська Волонтерська Служба – громадська організація, місією якої є розвиток культури волонтерства та взаємодопомоги в Україні. Ми віримо, що зміни може творити кожен, хто готовий брати на себе відповідальність тут і зараз. Наша організація була заснована понад 5 років тому. Спочатку її діяльність була зосереджена на Одесі, а згодом – вийшла на всеукраїнський рівень.

Ми маємо декілька основних проєктів, які допомагають у реалізації нашої місії. Серед них – навчальна програма «Агенти Волонтерства», в межах якої розвиваємо волонтерські спільноти. Також маємо Волонтерську Платформу – портал, де волонтери та організації можуть як розповідати про свої можливості, так і шукати їх на місцях. Скажімо, ти з Дрогобича й цікавишся екосферою. Тоді просто заходиш на платформу, обираєш своє місто та бажану сферу – і бачиш всі можливості.

На шостий день повномасштабного вторгнення УВС запустила Волонтерську гарячу лінію. Проєкт працює у форматі чат-бота, де люди, які потребують допомоги, можуть залишити свій запит. Також ми допомагаємо представникам неурядових організацій залучати волонтерів до своєї діяльності.

Ще один важливий проєкт – «Близькі». Ми допомагаємо людям, які залишилися на тимчасово окупованих територіях. У Херсонській та Запорізькій областях маємо перевірених волонтерів, яким передаємо кошти. А вони на місцях закуповують продукти у місцевих виробників і передають їх тим, хто цього найбільше потребує: літнім людям, молодим матусям тощо.

З початку повномасштабного вторгнення ми «мобілізували» до допомоги приблизно 200 тисяч волонтерів із різних куточків України.

Волонтер і благодійник – не синоніми

Як взагалі зрозуміти, чи ви займаєтеся: волонтерством чи іншою діяльністю (благодійністю, донорством, громадською діяльністю)? Є три основні характеристики, які вказують на волонтерство:

1. Добровільність. У волонтерстві ніхто не може змусити вас долучатися до допомоги. Це є вашим власним волевиявленням. Ви бачите певну проблему, яку хочете розвʼязати чи пом’якшити, і самостійно вирішуєте взяти в цьому участь.

2. Безоплатність. Волонтери не отримують жодної грошової винагороди за свою діяльність: ані зарплати, ані гонорарів, ані стипендій. Ця діяльність є повністю безоплатною.

3. Суспільна користь. Ми обов’язково пом’якшуємо або розвʼязуємо певні соціальні проблеми. Виклики бувають абсолютно різними. Основні – входять до переліку цілей сталого розвитку, які існують як на глобальному рівні, так і локально.

Волонтерство є однією з форм благодійності – різниця в тому, що саме інвестується. У волонтерстві ми дуже часто вкладаємо час, зусилля та талант у те, аби зробити світ кращим. У благодійності – інвестуємо щось матеріальне, наприклад, кошти або інший ресурс (автівки, техніку тощо).

Волонтерам не заборонено паралельно мати роботу, на якій вони можуть заробляти кошти. Це не заважає одне одному, а навпаки – доповнює та підсилює людину у різних сферах її діяльності, допомагає розвиватися всебічно, виходити з зони комфорту.

Навчання для волонтерів – це не про очевидне

Навчання волонтерів не є чимось новим для України. У нас вже існує чимало організацій, що мають власні програми. Наприклад, УВС є однією із розробниць навчальної програми з волонтерського менеджменту. Також її викладають в УКУ та на окремих тренінгах з волонтерського менеджменту в межах державної програми «Молодіжний працівник».

Такі тренінги проводить і Українська Волонтерська Служба. Особливо актуальним це було в перші місяці вторгнення, адже кількість волонтерських рухів відчутно збільшилася, а отже, ці знання були вкрай необхідними.

Крім того, ми проводимо тренінги на замовлення. До нас часто звертаються організації, які мають багато осередків, а відповідно, й координаторів та волонтерів. Запит – навчити команду ефективного управління та взаємодії з волонтерами. Тому навчання в цьому секторі вже стало чимось звичним, таким, що допомагає всім розвиватися й надавати допомогу ефективніше.

Купа досвіду – не привід не навчатися

Навчання потрібне кожному волонтеру: як новачку, так і досвідченому. Це про ваш розвиток, отримання нових знань і навичок. Ви можете побачити, як працюють інші, та використати це у власній діяльності.

Українська Волонтерська Служба має декілька навчальних програм для людей із різним досвідом. Зокрема, є «Шкільний урок волонтерства», під час якого ми за 45 або 90 хвилин знайомимо учнів з цією сферою, розповідаємо, які є проблеми у нашому суспільстві та як ми можемо їх вирішувати. Це основа для тих, хто навіть ще не чув про волонтерство.

Маємо й окреме навчання базового рівня для новачків або тих, хто має мінімальний досвід у сфері. Програму «Школа волонтерства» ми зазвичай реалізовуємо протягом двох днів, часто офлайн. Розповідаємо, що таке волонтерство, його історію, основні принципи та характеристики, говоримо, як волонтерство розвивалось у конкретному місті, а також про права та обов’язки волонтерів. Організовуємо невеликі акції, аби учасники перевірили свої знання на практиці.

Також у нас є річна програма «Агенти Волонтерства», у межах якої відбувається модульний підхід до навчання на різні теми. Це допомагає координаторам підсилювати себе, розвиватися, а відтак – розвивати спільноту у своєму місті. Зокрема, вчимо комунікацій: як розповідати про свою діяльність, співпрацювати зі ЗМІ, залучати більше людей до волонтерства. Також говоримо про залучення партнерств і коштів до своєї діяльності.

Не бійтеся, що буде як у школі чи виші

Коли обираєте для себе програму навчання, насамперед подумайте: «А для чого це мені? Що я хочу отримати, чого досягти?». Ставте конкретні цілі. Бувають випадки, коли люди починають ходити на всі тренінги, які бачать перед собою. Це не приносить користі ані їм, ані організаторам. Коли ви приходите у волонтерство, ви не просто робите щось хороше, а ще й відкриваєте для себе інший світ, у якому багато можливостей. І в цьому світі дуже важливо не потонути.

Я впевнена, що в кожному місті організовують тренінги для волонтерів і тих, хто хоче ними стати. Важливо не просто пробувати подаватися і проходити навчання, а й, звісно, після цього ті знання використовувати на практиці.

Неформальна освіта має свої переваги. Зокрема в тому, що ви можете будь-якої миті піти. Скажімо, якщо пройшовши кілька навчальних сесій ви зрозуміли, що це не для вас. Не проблема, просто підійдіть до організаторів і все поясніть. Це нормально, ніхто вас не буде засуджувати.

Також неформальна освіта, на відміну від університетської, дає змогу уникнути чітких правил.Зазвичай на початку навчання організатори домовляються з учасниками, як вони будуть взаємодіяти. Наприклад, чи потрібно піднімати руку, якщо хочете щось запитати чи прокоментувати.

Заповнення анкети – не формальність

Куди б ви не подавалися, musthave – прочитати детально про програму та організаторів. Дуже часто люди просто бачать щось гарне для себе і такі: «О, мені туди». Вони не заглиблюються в обов’язки під час програми, не намагаються зрозуміти, чого саме там навчатимуть.

Лише після вивчення деталей слід заповнювати анкету. Я б радила виділити для цього хвилин 15-20і справді якісно все розписати: свою біографію, досвід і мотивацію.

Зазвичай питання так і сформовані: «Розкажіть про свій досвід у волонтерстві», «Назвіть три останні проєкти, в яких брали участь», «Розкажіть, чому хочете потрапити на цю програму», «Чому для вас це важливо» тощо.

Цікавить тривале навчання? Будьте готові до відбору

Відбір на різні навчання відбувається за певним алгоритмом. Зазвичай організатори, запускаючи проєкт або програму, складають портрет бажаного учасника. Відтак шукають людей, які будуть близькими до їхніх очікувань.

Якщо це якась короткострокова історія (одно-, дводенний тренінг або декілька годин в онлайні), від охочих вимагається лише надіслати анкету. Якщо ж ми говоримо про довгострокові проєкти – тут зазвичай кілька етапів відбору. Організаторам потрібно зрозуміти глибинну мотивацію людини, та чи буде вона готова, умовно, рік брати участь у цьому заході.

В «Агентах Волонтерства» ми маємо цілих три етапи відбору. Знаю, що в інших організацій, які схожі до нашої, діє схожий підхід. Спершу людина заповнює анкету, а ми дізнаємося про неї з її слів. Потім перевіряємо її в соцмережах: чи не підтримує збройну агресію Росії та чи не входить до політичних сил.

На другому етапі потенційні учасники вирішують кейси, які могли б трапитися з ними у волонтерстві. Ми робимо короткий опис ситуації та ставимо питання, на які людина має відповісти. Це потрібно, аби зрозуміти, чи дійсно вона перебуває у контексті волонтерства та нашої діяльності. І ще одне завдання – етична дилема. Ми просимо записати відеовідповідь, аби побачити людину. Тут немає правильної відповіді – ми дивимося на логіку викладення думок.

Останній етап – інтерв’ю та співбесіда з людиною. Ми спілкуємось у зумі протягом 15 хвилин і ставимо питання, які дозволяють нам познайомитися ближче, зрозуміти, чому людина хоче бути у цій програмі. Часто бувають випадки, коли люди вміють дуже гарно писати про свій нібито досвід, але на практиці це не підтверджується. Під час розмови все викривається.

Участь волонтерів безкоштовна… майже

Навчання волонтерів в Україні зазвичай фінансують міжнародні інституції, організації, донори та всі ті, хто підтримують Україну. Програму «Агенти Волонтерства» підтримує Національний фонд на підтримку демократії – міжнародна організація із США. Вони розвивають демократію, а волонтерство слугує одним із важливих інструментів для цього.

Протягом останніх років чимало донорів готові підтримувати Україну. Просто треба постійно бути в темі та слідкувати за цим. Міжнародні організації, посольства різних країн часто організовують конкурси та підтримують різні проєкти. ЄС також має свої грантові програми. Хто хоче, той завжди знайде можливість розвивати власні проєкти й ідеї. 

Участь однієї людини в програмі «Агенти Волонтерства» коштує 75 тисяч гривень. Цю суму покривають наші партнери й донори. Для волонтерів участь є майже безоплатною – вони сплачують лише організаційний внесок. Це невеличка сума, яка слугує гарантією участі. Я б сказала, що це четвертий етап відбору, коли вже не ми ухвалюємо рішення, а людина.

Як правило, організації, які збирають організаційні внески, спрямовують ці кошти на самих учасників. Наприклад, для них закуповують мерч або додаткові інформаційні матеріали. Також організації часто компенсують учасникам їхні витрати: на проїзд, проживання, харчування. Можуть бути й інші компенсації, якщо це було десь визначено. 

Стежимо, чи засвоїли учасники урок

Коли ми анонсуємо певну програму, завжди розповідаємо, що людина отримає на фініші. Це можуть бути конкретні знання з певної теми, навички, які ми перевіряємо на практиці, та подальші можливості. Часто організації створюють додаткові шляхи для розвитку учасників після того, як вони закінчать навчання.

Наприклад, Українська Волонтерська Служба запускає стипендійні конкурси та конкурси мінігрантів. Учасники можуть подавати свої проєкти й отримувати фінансування. Це дозволяє нам побачити, наскільки ефективним було навчання, як людина використовує отримані знання та навички.

Наша організація в контексті «Агентів Волонтерства» має конкретні індикатори, за якими ми визначаємо, чи є той або інший учасник або наша діяльність успішними. Це дозволяє зрозуміти, чи досягли ми своєї цілі. Я б радила перейняти такий підхід й іншим, аби не робити якусь «діяльність заради діяльності» – просто, аби воно було.

Нові знання чи корисні контакти – кожному своє

У кожного волонтера є своя мотивація, за якою вони долучаються до певного проєкту. Часто надважливою є можливість розвитку, коли учасники можуть вивчити щось таке, чого точно не дізнаються у школі, університеті чи на роботі.

Доволі часто на навчання запрошують експертів, дослідників у конкретній сфері або топменеджерів із різних куточків України. Вони діляться своїм досвідом, і це також дуже корисно для волонтерів.

Кожна людина, яка проходить навчання, отримує щось своє. В одних випадках це конкретні знання, в інших – корисні контакти. А для когось просто важливо бути серед спільноти, яка його приймає, розуміє та підтримує. Я рада, що ми можемо дарувати такі можливості.

Джерело: ШоТам