Війна знищила третину ВВП України. Як зараз виглядає економіка?

Уряд та світові фінансові інституції попереджали, що у 2022 році українська економіка “поділиться на два”. Проте фактичний результат виявився кращим за прогнози.

Розпочатий зростанням 2022 рік обернувся найсильнішим падінням економіки України в історії.

Після початку великої війни уряд та світові фінансові інституції попереджали, що у 2022 році українська економіка “поділиться на два”. Проте фактичний результат виявився кращим за прогнози: відкриті дані показали, що за 2022 рік ВВП впав на третину.

У квітні Держстат опублікував детальні дані: ВВП торік втратив 29,1%. У цінах попереднього року, тобто без впливу інфляції, він становив 3,86 трлн грн проти 5,45 трлн грн у 2021 році. 

Утримання армії, що за лічені дні зросла в рази, знищені виробництва, міграція – лише кілька аспектів найбільшого в українській історії струсу економіки, спричиненого великою війною. Це вплинуло не лише на обсяг економіки, а й на її структуру.

Погляд з точки зору витрат

ВВП можна розраховувати за витратами. Цей показник свідчить про всі витрати в економіці – держави, компаній та домогосподарств. Він дозволяє побачити, що найбільше впливає на економіку, та ідентифікувати причини падіння.

Традиційно найбільшу частину української економіки становлять споживчі витрати, які торік впали на 27%.

Могло бути більше: влітку 2022 року Нацбанк підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Причини – необхідність покрити дефіцит бюджету і направити в економіку кошти для підтримки споживання.

Експорт – друга за важливістю стаття в створенні ВВП – знизився на 42% передусім через блокаду, яку Росія влаштувала українським морським портам. Крім того, окупанти зруйнували чимало потужностей основних експортерів, зокрема “Азовсталь” та Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча.

При цьому імпорт зменшився не надто сильно – на 19%. Не в останню чергу – через обсяги ввезеного з-за кордону пального, які в фізичних одиницях майже не змінилися. Щоправда, ця новина не дуже оптимістична, адже імпорт зменшує ВВП.

Зростання було лише в комунальному та державному секторах. Перший забезпечував населення звичними послугами, а держава суттєво збільшила воєнні витрати: зарплати військовослужбовцям, видатки на підготовку кадрів, виплати переселенцям.

Частка витрат держави в структурі ВВП вимушено зросла майже в півтора разу до 30%.

Погляд з точки зору створення доданої вартості

Розрахунок ВВП за виробництвом показує, які сектори впали, а які зросли. Цей метод передбачає суму валової доданої вартості всіх секторів плюс сплачені ними податки мінус субсидії.

Зважаючи на війну, про зростання мова не йде за одним винятком: державне управління та соціальне страхування (+35%).

Найбільше цілком очікувано впало будівництво (-68%). Капітальні видатки під час війни страждають першими.

Серед найбільших за обсягом статей економіки переробна промисловість впала майже наполовину внаслідок руйнувань, окупації та активних боїв в індустріальних регіонах.

Гуртова та роздрібна торгівля разом з агрокомплексом упали майже на третину з тих же причин.

До скорочення обсягів податків на продукти (-36%) долучилася держава, коли скасувала чи запровадила податкові пільги для підприємців у перший місяць війни. Спочатку цей крок підтримав населення, але далі лише обтяжував бюджет та економіку.

Через це в новому меморандумі Україна та МВФ домовилися повернути довоєнні податки. Влада також зобов’язалася не зменшувати податки в майбутньому. Зрештою, у країнах, що воюють, податки зазвичай зростають, а не навпаки.

Дані Держстату за 2022 рік – у цінах попереднього року, дані за 2021 рік – у фактичних цінах того року. Дані доступні на Порталі відкритих даних data.gov.ua. Зміни на графіках відображені згідно з площею квадратів (висота кожної сторони дорівнює кореню квадратному розміру ВВП за відповідний рік).

Джерело: Економічна правда