Українці оцінюють свій психологічний стан на досить високому рівні, – дослідження

Незважаючи на важкі обставини повномасштабної війни, суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя українців є досить високою – 6,7 балів з 9 можливих.

Такими є результати дослідження, організованого благодійним фондом “Майнді”. Дослідження було здійснене методом онлайн опитування на онлайн-панелі Kantar Україна і охопило осіб віком 18-55 років в містах України з населенням понад 50 тис. 

Подібна оцінка психологічного благополуччя характерна для всіх демографічних груп і регіонів.

Найбільший внесок у відчуття благополуччя приходиться на складову самооцінки (позитивне ставлення респондентів до самих себе). У той же час інструментальні складові благополуччя, такі, як здатність до саморегуляції емоцій та опанування складними емоційними станами (емоційна складова) або здатність справлятися з життєвими викликами (складова життєстійкості) оцінюються гірше.

Така ситуація свідчить про те, що фаза психологічної мобілізації в суспільстві у зв’язку з війною ще триває, але ресурсів для її подальшого підтримання може бракувати.

Ключові цифри дослідження:

• 40% опитаних зазнали загрози власному життю та/або були безпосередніми свідками таких загроз через перебування у зоні бойових дій та/або під обстрілами;
• понад 41% громадян мають родичів чи близьких, які перебували чи перебувають у зоні бойових дій, зокрема 16% втратили будь-кого з близьких;
• 6% респондентів перебували в окупації чи зазнали безпосередньої загрози насильства, чи були свідками таких загроз;
• понад 90% опитаних мали прояви хоча б одного із симптомів посттравматичного стресового розладу;
• 7% громадян перебувають у зоні ризику розвитку ПТСР.

За оцінками спеціалістів, повномасштабна війна на території України несе серйозні загрози психологічному здоров’ю і благополуччю більшості населення. Протидія цим загрозам та подолання їх деструктивних наслідків вимагає організації національної системи заходів зі збереження та відновлення психологічного здоров’я громадян.

Складовими якої мають стати:

• створення мережі центрів (ресурсів, платформ, гарячих ліній) психологічної допомоги населенню, у тому числі на безоплатній основі;
• реалізація широкомасштабної психоедукаційної кампанії в ЗМІ, спрямованої на популяризацію культури турботи про психологічне здоров’я;
• розробки єдиних стандартів інформаційного висвітлення подій війни з метою уникнення вторинної травматизації аудиторії через медіа.

Експерти вважають, що з психологічними проблемами зіткнуться понад 15,7 млн українців, а 3,5 млн осіб потребуватимуть терапії та супроводу медичних фахівців – лікарів психіатрів, а приблизно 800 тис. українців потребуватимуть медикаментного супроводу.