Українці розділилися в оцінці процесів, що відбуваються в країні

Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова 19-25 січня.

За даними останнього опитування, частки тих, хто вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі (41%) і тих, хто дотримується думки, що вони розвиваються в неправильному напрямі (38%), статистично значуще не відрізняються (21% не визначилися).

33% українців вірять, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, 42% вважають, що Україна зможе подолати проблеми у більш віддаленій перспективі, і 9% — що Україна не здатна подолати існуючі проблеми (решта — не визначилися). Найбільш оптимістично українці оцінювали перспективи подолання проблем і труднощів наприкінці 2022-на початку 2023рр. (наприклад, у лютому–березні 2023р. — відповідно 49%, 36% і 3%). А оцінки перед початком повномасштабної війни (у грудні 2021 року — відповідно 18%, 54% і 18%) були значно песимістичнішими.

Найчастіше громадяни вказують на погіршення ситуації (порівняно з початком 2023 року) в таких сферах: рівень цін і тарифів (на погіршення ситуації вказали 86%), економічне становище країни (68%), рівень стабільності (64,5%), упевненість громадян у завтрашньому дні (63,5%), рівень добробуту їхньої родини (58%), ставлення громадян до влади (53%). 61% опитаних вказують на погіршення ситуації в країні в цілому.

Також відносна більшість опитаних констатують погіршення ситуації в таких сферах: ставлення влади до громадян (46%), оплата праці (43%).

Відносна більшість опитаних вважає, що істотних змін не відбулося у рівні демократії в країні (49%), становищі етнічних та релігійних меншин (47,5%), соціальному захисті (соціальні виплати, допомоги, субсидії тощо) (46%), у сфері дотримання прав і свобод громадян (44%), в освіті (44%), у ситуації зі злочинністю (43%), у сфері міжнаціональних стосунків в Україні (41%).

Позитивні зміни, на думку громадян, найбільшою мірою стосуються обороноздатності країни (на її покращення вказують 51% опитаних) та міжнародного іміджу країни (50,5%).

Наскільки добре влада справляється з виконанням своїх функцій під час війни

На думку громадян, найкраще влада справляється з вирішенням таких завдань: ліквідація наслідків ударів по енергетичних об’єктах (78,5% відповіли, що вона «дуже добре» або «скоріше, добре» з цим справляється), забезпечення функціонування інфраструктури (комунальних служб, роботи транспорту, магазинів, забезпечення продовольством під час війни (78%), забезпечення зовнішньополітичної підтримки України (68%), допомога біженцям (63%), забезпечення обороноздатності країни (62%).

Відносна більшість респондентів вважає, що влада добре справляється з боротьбою із злочинністю, забезпеченням охорони правопорядку (45%) та з допомогою вразливим групам населення (44,5%).

Більшість (51%) опитаних вважають, що влада погано справляється із забезпеченням соціальної справедливості. Також відносна більшість (46%) вважають, що влада погано справляється із забезпеченням роботи економіки у військовий час та з відновленням житлового фонду (40%).

Довіра до інститутів суспільства

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 95% опитаних), добровольчих загонів (85%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (82%), Національної гвардії України (81%), волонтерських організацій (78%), Державної прикордонної служби (77%), Міністерства оборони України (69%), Служби безпеки України (68%), Президента України (64%), Церкви (61%), Національної поліції України (58%), громадських організацій (55%), Національного банку України (53%).

Також частіше висловлюється довіра, ніж недовіра, до голови міста (селища, села), в якому живе респондент (відповідно 49% і 43%), ЗМІ України (відповідно 47% і 43%), до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Омбудсмена) (відповідно 42,5% і 31%).

До ради міста (селища, села), в якому живе респондент, довіра та недовіра висловлюється приблизно однаковою мірою (відповідно 43% і 45%).

Більшість респондентів висловлюють недовіру державному апарату (чиновникам) (не довіряють 75%), політичним партіям (72%), Верховній Раді України (70%), судам (судовій системі загалом) (68%), Уряду України (64%), Прокуратурі (60%), комерційним банкам (53%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (52%), Національному агентству з питань запобігання корупції (51%), Національному антикорупційному бюро України (51%).

Також частіше висловлюється недовіра, ніж довіра, профспілкам (не довіряють їм 43%, тоді як довіряють — 23%).

Довіра до політиків, посадовців та громадських діячів

Серед політиків, посадовців, громадських діячів, рівень довіри до яких оцінювався під час цього дослідження, найчастіше респондентами висловлювалася довіра до В. Зеленського (69%), В. Кіма (58%), С. Притули (54%), Д. Кулеби (50%).

Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру, до М. Подоляка (відповідно 44% і 32%), В. Малюка (відповідно 40% і 22%), Р. Умєрова (відповідно 33% і 27%), І. Клименка (відповідно 28% і 23%).

Частки тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє О. Данілову (відповідно 36% і 35,5%) статистично значуще не відрізняються.

Більшість опитаних не довіряють Ю. Тимошенко (80,5%), О. Арестовичу (79%), Ю. Бойку (78%), П. Порошенку (70%), М. Безуглій (66%), Д. Арахамії (58%), А. Єрмаку (55,5%), Р. Стефанчуку (50,5%).

Частіше висловлювали недовіру, ніж довіру, до Д. Шмигаля (не довіряють йому 45%, довіряють 34%), В. Кличка (відповідно 44% і 39%), І. Верещук (відповідно 42% і 34%), Д. Гетьманцева (відповідно 33% і 20%).