Українки, які тимчасово перебувають за кордоном, не хочуть бути для них тягарем і прагнуть працювати

Такий висновок можна зробити на основі дослідження, яке провела Національна платформа стійкості та згуртованості. 

“За кордоном перебуває багато українських жінок з активною соціальною позицією. Вони не хочуть миритися з життям на гуманітарну допомогу і прагнуть працювати, щоб забезпечувати себе та своїх дітей”, – розповіла експертка Національної платформи Юлія Каплан під час презентації дослідження на відкритому заході “Українські біженці в країнах ЄС: залишитися чи повернутися?”. 

За її словами, усі респонденти, з якими спілкувалися під час інтерв’ю, вдячні країнам, які їх прихистили. Але водночас розповідають про цілу низку проблем, які можна виділити в три блоки: 

• соціальні виплати – несистематичні, або ж складна процедура їх отримання; 
• пільгові умови для оренди житла – важко знайти окреме помешкання; 
• реалізація права на працевлаштування.

Зокрема, однією з ключових проблем є працевлаштування. В країнах ЄС не визнають українські дипломи про освіту (або ж процедура про їх визнання є дуже тривалою та складною). Крім того, існує мовний бар’єр і складнощі з пошуком освітніх курсів. Нарешті, українки перебувають переважно без чоловіків і мусять самостійно піклуватися про дітей, а це означає, що вони можуть працювати обмежену кількість годин. 

Щоб розв’язати ці проблеми, експерти Національної платформи стійкості та згуртованості підготували рекомендації для країн ЄС та української влади. 

На їх думку, Україна повинна пам’ятати про своїх громадян за кордоном і сприяти їх поверненню додому після перемоги над агресором.