Основна проблема релігійного життя – декомунізація московського патріархату

Про це зазначив митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр (Драбинко) під час відкритої дискусії “Релігійні організації Київщини під час війни: приклади згуртованості та ризики для стійкості”. 

На його думку, декомунізацію та люстрацію варто було провести ще на початку 90-х років, коли Україна стала незалежною. 

Цього не було зроблено, як наслідок контингент радянських священників досі намагаються керувати церковними структурами. 

Митрополит Олександр (Драбинко) вважає, що церква московського патріархату “маючи жорстку владну вертикаль, утримує духовенство від слідування за бажанням вірян”.

“Більшість громад, які висловлюють своє бажання приєднатися до помісної православної церкви, стримуються священниками, або священники відмовляються слідувати за ними, що створює певний дискомфорт і в адміністраціях, і взагалі в наших єпархіях, чинних на території області. Люди звиклі до свого священника, а він своєю поведінкою займає деструктивну позицію”, – зауважив митрополит.

За його словами, у цій проблемі може зарадити більш жорстка позиція адміністрації до керівників єпархій і церковного керівництва, зокрема, як було під час ходи представників УПЦ МП до адміністрації Президента з вимогами й питаннями, які не поставили завчасно.

Натомість в Київській області немає конфліктних організацій з іншими релігійними організаціями, крім однієї, для “якої все розкол і неканонічно”.