Чому зараз нардепи в «скрутному становищі» щодо законопроєкту про мобілізацію, – Олег Саакян

Політолог Олег Саакян в ефірі Radio NV розповів про голосування за законопроєкт щодо мобілізації, який Верховна Рада підтримала у першому читанні, та доопрацювання документу, щоб він був «легітимним в очах суспільства».

Співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості, політолог Олег Саакян в ефірі Radio NV розповів про голосування за законопроєкт щодо мобілізації, який Верховна Рада підтримала у першому читанні, та доопрацювання документу, щоб він був «легітимним в очах суспільства».

Щодо голосування доволі зрозуміло: прийняли частиною влади. Тут показово: не всі депутати від «слуг» віддали свої голоси, [є] широка безхребетна коаліція тих, хто не має жодних ідеологічних чи інших маркерів, а просто займають кон’юнктурну позицію підтримки позиції влади. Не через дружбу-жуйку і ідеологічну наближеність, а просто через те, що вони на сьогодні знаходяться в затиснутому політичному просторі, в якому вони намагаються просто слідувати загальному фарватеру.

Опозиційні сили здебільшого не підтримали. Таке рішення, можемо побачити це, також є показовим.

На питанні мобілізації ця згуртованість в питаннях оборони також дала тріщину всередині парламенту — почалися розбіжності. Бо питання мобілізації дуже широке, дуже збурливе для суспільства, бо воно стосується і ціннісного, і управлінського, і ресурсного розрізів, і торкається багатьох мільйонів українців.

Це не лише про конкретних військових на фронті, чи тих, хто поповнить ряди Сил оборони, але це і стосується сімей, і всіх інших.

Ситуація в Космачі дуже показова — про те, як держава в питаннях мобілізації не виступила арбітром, щоб створити правила і врегулювати конфліктогенну ситуацію заради спільного блага, демонструючи підходи справедливості. А навпаки, держава створила додатковий конфлікт, і скинула її на плечі суспільства, протиставляючи цілі групи населення один одному в їх інтересах. Зокрема, в таких екзистенційних, які пов’язані з виживанням.

Тому [щодо] закону про мобілізацію депутати зараз в скрутному становищі. Їм потрібно доопрацювати його, пройшовши між Сциллою і Харибдою (скрутне становище, коли небезпека загрожує з обох боків — ред.)

Справа в тому, що суспільство має сприйняти цей законопроєкт. Він має бути достатньо зрозумілим і не містити в собі чогось надто обурливого для того, щоб він був легітимний у очах суспільства. Але, з іншого боку, і не можна його вихолостити і перетворити в «усе хороше проти всього поганого».

У першому випадку, якщо цей закон буде обурливий для суспільства, то тоді на них перекладуть відповідальність всі інші органи влади і скажуть, що це депутати таке прийняли, ідіть і їх питайте. А у другому випадку, постраждає обороноздатність. Тоді вже через крок всі інші органи влади перекладуть відповідальність на парламентарів і скажуть, що в нас в обороні є проблеми, якісь операції провалюються через те, що депутати підірвали обороноздатність, прийнявши неробочий законопроєкт, погнавшись за популізмом.

В тому, що уряд зараз подав до Верховної Ради, є дещо кращі елементи, ніж раніше було. Принаймні визнали цілу низку хронічних проблем, які в нас є з питанням мобілізації.

Рішення, які були запропоновані, далеко не завжди є адекватними, подекуди вони є абсолютно [лайтовими], тут депутатам потрібно допрацювати.

Принаймні ця версія законопроєкту вже є робочою, там є з чим працювати. Перша версія законопроєкту — це було просто плювок в обличчя всьому суспільству, демонстрація того, що система не хоче змінюватись, і вона взагалі не визнає, що в неї є якісь проблеми, а просто хоче додаткових повноважень, для того, щоб робити так, як і робили, лише тепер більшими силовими методами. Це і збурило суспільство.

З цим законопроєктом зараз в парламенті всі [віжки] в руки депутатам, в них є всі можливості його змінити. Будемо сподіватися, що колективний парламентський інтелект наразі спрацює помножено на колективний інстинкт самозбереження депутатського корпусу.

Джерело: NV