Удари по енергосистемі України: якими можуть бути наслідки для споживачів

Останнім часом агресор цілеспрямовано атакує енергетичні об’єкти в Україні. На сьогоднішній день точних даних про втрати немає, оскільки проводиться аналіз тяжкості руйнувань та ушкоджень. ThePage зібрало доступну на 12 квітня інформацію.

Скільки генеруючих станцій є в Україні

Станом на листопад 2022 року в Україні було:

  • чотири АЕС із 15 енергоблоками;
  • 15 ТЕС;
  • 21 ТЕЦ (потужністю понад 10 МВт) плюс ще кілька десятків станцій малої потужності;
  • 12 ГЕС/ГАЕС (сім із них на Дніпрі);
  • кілька десятків вітряних, сонячних електростанцій та об’єкти, що працюють на біогазі.

Частина цих станцій знаходилася на тимчасово окупованих територіях.

Після останніх ударів компанія «Центренерго» повідомила, що повністю втратила свої Зміївську та Трипільську ТЕС. Компанія ДТЕК заявила про втрату 80% потужностей, що генерують.

За оцінкою Олександра Харченка директора Центру досліджень енергетики, на сьогоднішній день втрачено:

  • 34% потужності генерації на ГЕС;
  • до 65% потужності генерації на ТЕС та ТЕЦ.

Загальні втрати генерації у енергосистемі країни оцінюються у 35-40%. При цьому до 2 ГВт потужності на ТЕС можуть бути відновлені на початок опалювального сезону (якщо не буде нових руйнувань).

Який дефіцит електроенергії натепер в Україні

Компанія «Укренерго» 12 квітня в оперативному зведенні повідомила, що після ремонту у роботу повернувся один блок на тепловій електростанції. 11 квітня для підтримки збалансованої роботи енергосистеми з 10:00 до 16:30 обмежувалася робота об’єктів ВДЕ за потужністю до 1944 МВт в окремий годинник.

Завдяки активній роботі електростанцій на ВДЕ в енергосистемі був надлишок електроенергії. На запит «Укренерго» польський оператор енергосистеми PSE з 11:00 до 16:00 надавав аварійну допомогу, купуючи надлишки української електроенергії загальним обсягом 800 МВт•год.

Натомість у години вечірнього максимуму споживання в енергосистемі не вистачало електроенергії. Для підтримки балансу з 19:00 до 22:00 залучалася аварійна допомога з Польщі, Словаччини, Румунії загальним обсягом 1800 МВт•год.

Плановий імпорт е/е вироблявся вранці та ввечері з Румунії, Словаччини, Угорщини, Молдови загальним обсягом 4750 МВт•год, з максимальною потужністю в окремий годинник до 1050 МВт.

Вдень максимальної активності електростанцій на ВДЕ та в нічний час мінімального споживання е/е експортувалася до Угорщини, Словаччини, Румунії, Молдови загальним обсягом 2200 МВт•год.

Що чекає на споживачів е/е

Якщо в енергосистемі не вистачає потужності, що генерує, і не допомагає імпорт е/е, у «Укренерго» немає іншого виходу, як відключати споживачів.

Так, з 06:25 11 квітня на Харківщині було застосовано аварійні відключення. Знеструмлено близько 210 тисяч споживачів. В інших регіонах обмеження споживання для побутових споживачів не застосовувалися. У Криворізькій області продовжують діяти ліміти споживання промислових споживачів.

Голова київської енергокомпанії YASNO Сергій Коваленко 12 квітня написав: «Що ми можемо зробити зараз? Заощаджувати споживання в піковий годинник. І якщо нас таких буде багато, це спрацює. Тому. З 19 до 22 години. Щодня. Будь ласка, економте електроенергію. Кожен день. Весь 2024 рік. Нехай це стане звичкою».

Святослав Павлюк, голова «Асоціації енергетичної ефективності міст України», вважає, що в країні потрібно опрацювати систему інформування населення щодо рівня постачання конкретних регіонів на певні періоди доби за таким принципом;

  • 1-й рівень постачання – звичний;
  • 2-й рівень постачання – профіцитний, переносимо на нього прали, бойлери тощо;
  • 3-й дефіцитний рівень – не включати потужні прилади;
  • 4-й рівень — повна відсутність е/е.

Чи можна фізично захистити енергетичні об’єкти

Електрична підстанція високої напруги – це гектари трансформаторів, ізоляторів, допоміжних пристроїв та кілометри кабелів систем управління та автоматики. Все це обладнання тендітне та вразливе, пояснює Павлюк. Мішками з піском чи бетонними блоками можна захистити лише окремі елементи, але не всю підстанцію. Від того, який елемент пошкоджено, залежить тривалість відновлення.

ТЕС та ТЕЦ – теж величезні об’єкти, кожна з турбін електростанції разом із котельною установкою займає площу розміром із футбольне поле та висотою до п’ятиповерхового будинку. А таких турбін там може бути до 12-ти. Такий величезний об’єкт неможливо захистити зовнішніми спорудами, лише засобами ППО. Попадання ракети призведе до обвалу частини конструкції або пошкодження окремих елементів системи, і станція вийде з ладу. Як надовго – знову ж таки залежить від того, що пошкоджено.

Які енергетичні перспективи для України

Прогнози зараз робити неможливо, оскільки ситуація може сильно змінитись навіть від одного нового ракетного удару.

Практично на 100% вже зрозуміло, що Україні не обійтися без децентралізації енергосистеми, коли замість десятків великих об’єктів з’являться сотні невеликих. Про це йшлося ще у 2022 році, але поки що нічого не зроблено в цьому напрямі.

«Питання запуску сотень малих установок, що генерують, по 20-40 мегават, тихо стоять десь, про що мало кому відомо, – актуальне як ніколи. А те, що за минулий рік ми так і не запустили подаровану американцями таку систему, має привести до швидких висновків – процедурно-дозвільних та персонально-кадрових. Інакше грітися ми будемо, спалюючи плани та меморандуми у прямому розумінні цього слова», – написав Павлюк.

Українцям треба приводити в робочий стан генератори та акумуляторні батареї, що залишилися з зими 2022–2023 року.

Бізнесу, за наявності можливості, потрібно створювати власні генеруючі потужності. Наприклад, група МХП зробила ставку на сонячні електростанції із накопичувачами енергії.

Група Нова пошта створила компанію «Нова Енерджі», яка займатиметься генерацією енергії на регулярній основі, включаючи електрику, що генерується сонцем та газом. «Упевнений, що так само почнуть робити інші компанії. Якщо регуляції та заборони не заважатимуть, підприємці дуже швидко створять потрібні для економіки потужності», – написав співзасновник групи Володимир Поперешнюк.

Джерело: ThePage