Бій з темрявою. Наскільки готові до блекауту АТБ, «Київстар», Vodafone, «Нова пошта», WOG та інші великі компанії

23 листопада Росія всьоме атакувала українську енергетичну інфраструктуру. Два десятки ракет влучили в обʼєкти інфраструктури в Києві, Львові, Вінниці, Кривому Розі. Атака призвела до тимчасового знеструмлення всіх атомних станцій, а 80% столиці залишилось без електрики і води. Щоправда, відповідно до урядового звіту, цю ситуацію поки не можна назвати блекаутом. Найбільші українські компанії розповіли Forbes, як вони підготували свій бізнес до можливого блекауту.

Магазини та ТРЦ

Роздрібні мережі заздалегідь почали готуватися до можливого блекауту. Найбільший ритейлер країни АТБ вже закупив 87 стаціонарних дизель-генераторних станцій. А також замовив на 400 млн грн ще 721 станцію. Крім цього, компанія має 18 пересувних генераторів, які за потреби курсують між торговельними точками. Всього у АТБ понад тисяча магазинів по Україні.

Так само працюють мережі Varus, Auchan та Ultramarket. Fozzy замовив 130 генераторів, а Ритейл Груп, який управляє мережами «Велмарт» збирається до 5 грудня обладнати всі свої шість десятків торгівельних точок резервними джерелами живлення. Наразі у компанії при відключеннях електроенергії працює 14 магазинів, розповів Forbes власник компанії Роман Лунін. 

Закупка генераторів потужністю 100–250 кВт, які можуть обслуговувати ритейл, зараз непроста справа, пояснює власник Ultramarket Олег Вишняков. За його словами, в Україні такі пристрої купити неможливо, тому компанія Вишнякова замовила пʼять генераторів в Польщі. Та навіть таку невелику партію треба чекати місяць, каже бізнесмен. 

Репетиція блекауту наступила швидше, ніж приїхали замовлені генератори. 24 лютого, після масштабного обстрілу, у мережі АТБ працювало близько сотні маркетів, це 10% мережі. У Varus — 40 магазинів, це трохи менше половини усіх. 

Понад 100 магазинів Rozetka обладнані генераторами та старлінками, писав 17 листопада співласник компанії Владислав Чечоткін. Це допомогло не тільки ритейлеру зберегти робочий режим, а і клієнтам. Після тотального зникнення світла люди йшли в Rozetka аби зарядити телефони або позвонити. «Сьогодні Rozetka щось значно більше, ніж магазини. Це пункти обігріву, взаємопідтримки, зарядки гаджетів, місце, звідки можна подзвонити близьким і зробити донат на ЗСУ», — написав 24 листопада Чечоткін.

Що стосується торгівельних центрів, то принаймні в Києві вони виявилися більш підготовленими до блекауту. За даними Української ради торгівельних центрів, повністю або частково функціонували майже всі великі ТРЦ Києва. 

Зокрема, Lavina Mall та Blockbuster Mall працюють на орендованих генераторах. Компанія Mandarin Plaza, що ними управляє, оплатила чотири таких пристрої та дозамовлює ще два. «Зараз все на електриці – вентиляція, системи оповіщення, – каже голова правління групи Mandarin Plaza Олександр Черницький. – Ми робили десятки випробувань, щоб знати як це працює».

Проте якщо відключення електрики будуть постійними, то ТРЦ, ймовірно, доведеться скорочувати час роботи, каже CEO Respublika Park Юлія Щаслива. «Навіть, якщо орендарі будуть економити цілий день, все рівно їм буде дорого», – пояснює вона. За словами Щасливої, електрика від дизель-генератора у 2,5 раза дорожче, ніж з мережевого електропостачання. 

Щоб забезпечити звʼязок, власники ТРЦ закуповують Starlink. Вони вже є у Respublika Park, Lavina Mall та Blockbuster Mall.

Ще одна з блекаутних новинок від ТРЦ – відкриття коворкінгів. Зокрема, над відкриттям такого простору задумалися у Respublika Park. Щаслива розраховує, що він стане точкою збору для мешканців найближчих масивів. «Коворкінг дасть людей, які приходять працювати, – пояснює вона. – Ці люди, проводячи у ньому час, ходитимуть поїсти і щось купити, і можливо, у ньому буде бізнес-сенс, але поки ми за соціальну складову».

Зв’язок та інтернет

Через відключення електрики падає й мобільний зв’язок. 10 жовтня внаслідок першого осіннього масованого російського обстрілу в lifecell не працювало 28% базових станцій. Тоді найбільше постраждала Київщина. Звичайний показник найменшого оператора «великої трійки» – 9% неробочих станцій на окупованих територіях та у зоні активних бойових дій.

Разом із електрикою вимикається й дротовий інтернет, користувачі масово переходять на мобільний і ще більше навантажують мережу. Стандартна страховка операторів на випадок блекауту – акумуляторні батареї та дизель-генератори.

На акумуляторі обладнання може працювати до 4-5 годин, якщо він зношений – значно менше. Через це навіть під час нетривалих відключень може падати швидкість або й зовсім зникати мобільний інтернет.

Голосовий зв’язок за рахунок генераторів підтримується, навіть коли закінчується заряд батарей. «Ними оснащуються важливі вузлові майданчики зв’язку та ключові базові станції, які можуть підтримувати найбільший відсоток покриття», – казав Forbes начальник технічного департаменту Центр Vodafone Україна Ігор Зазулик.

«Повного зникнення зв`язку не відбувається навіть при тривалих блекаутах», – пояснили Forbes у пресслужбі «Київстар». Якщо світла немає довго, обладнання заживлюють від пересувних генераторів. За рахунок цього у місті чи районі все одно будуть окремі ділянки із доступним зв’язком.

У операторів є ще один «план Б» на випадок масштабного блеакуту. «Київстар»закупив додаткові генератори і замінює елементи живлення на базових станціях. Найближчим часом у найбільш постраждалих областях встановлять 1 500 сучасніших літієвих акумуляторів. З ними обладнання працюватиме довше, до 6–7 годин.

«Поставити генератор біля кожної базової станції неможливо фізично», – говорить керівник технічного центру Схід Vodafone Максим Топольник. Тому спеціалісти компанії розробили план, що допомагає покривати міста за допомогою у кілька разів меншої, ніж зазвичай, кількості базових станцій.

Ще один варіант – об’єднатися із конкурентами та іншим бізнесом і заживити важливі елементи мережі від їхніх генераторів. Оператори шерять і ремонтні бригади. «В один мікрорайон може поїхати аварійна бригада Vodafone, в інший – бригада іншого оператора, – каже Топольник. – Так ми уникаємо ситуації, коли в одному районі буде працювати три мережі, а в сусідньому люди сидітимуть без звʼязку». Різниці для абонента немає – із національним роумінгом можна підключитися до будь-якої доступної мережі.

Випробувати резервні плани довелося вже 23 листопада. За добу Vodafone витратив 10 т дизпалива на підтримку базових станцій, повідомила CEO компанії Ольга Устинова. До наступного ранку у штатному режимі працювала половина мережі. Загалом по країні через добу після масованого обстрілу в робочому режимі знаходилося 44% базових станцій.

Банки і блекаут

Найбільші українські банки здатні забезпечити роботу принаймні 35% мережі відділень навіть у критичних ситуаціях, каже Forbes голова НБУ Андрій Пишний. 

Станом на 17:00 23 листопада, тобто у перші години після чергового удару росіян, працювало понад 1500 банківських відділень та 3800 банкоматів. Це близько 25% від значень станом на серпень та липень відповідно. 

Втім, показники серед 14 системно важливих банків у період найбільших проблем з електрикою були значно вищими, каже Пишний. Наприклад, у ПриватБанку, за даними НБУ, ввечері 23 листопада функціонувало близько 45% мережі відділень «системних» фінустанов.

Якщо внутрішньобанківські системи не постраждали (платежі продовжували оброблятися у звичайному режимі), то доступ до безготівкових розрахунків суттєво просів через перебої зі світлом та звʼязком. «Обсяги клієнтських запитів у перші години після обстрілів просіли на 50%», – каже співзасновник monobank Олег Гороховський.

Нацбанк шукає способи, як розширити доступ громадян до готівки на випадок непрацюючих платіжних терміналів. «Банки переглянули протоколи, щоб інкасація банкоматів відбувалася швидше, «Ощад» та «Приват» вже запровадили «національний роумінг» – однакові тарифи для усіх карток, незалежно від того, чий ви клієнт, – розповідає голова НБУ Пишний. – Також ведемо діалог з мережами АЗС, щоб у них також була опція зняття готівки на касах».

Більш глобальна ідея – створення «національної мережі» на 1000 відділень різних банків, забезпечених резервними джерелами енергопостачання та водою, яка буде доступна для використання усіма системно-важливими банками та працівниками НБУ, додає очільник регулятора. «Це периметр, в якому буде функціонувати уся банківська мережа на випадок екстремально критичної ситуації», – зазначає він. 

Найбільші банки ще з весни почали підготовку до можливих перебоїв зі світлом та звʼязком через атаки росіян. Наприклад, ПриватБанк у квітні завершив міграцію даних у «хмарні сервіси». Такі ж технології використовують «Ощад», «Райффайзен Банк» та monobank. 

«Ми впевнені, що 100% базових банківських офісів не буде втрачено, навіть якщо буде сценарій повного блекауту, – сказав під час щорічної зустрічі членів Європейської бізнес асоціації голова правління Райффайзен Банку Олександр Писарук. – Ми встановили достатню кількість генераторів і запаслися пальним, щоб надавати критичні послуги протягом кількох днів потенційного блекауту».

Рішення проблеми зі звʼязком – термінали Starlink у частині відділень, додає начальниця управління звʼязків з громадськістю та ЗМІ Ощадбанку Ярослава Тітова. 

Платіжна інфраструктура (банкомати та термінали) будуть встановлені і у «пунктах незламності», які розгортає уряд на випадок критичних перебоїв у енергетичній інфраструктурі, зазначає Пишний.

«Звісно, краще мати з собою трохи готівки, але панікувати точно приводів немає», – каже він. За даними НБУ, з 10 жовтня приріст коштів фізосіб у банківській системі склав 23 млрд грн.

Найбільші мережі АЗС 

90% АЗС WOG забезпечені резервним джерелом електрики, каже директор із маркетингу мережі WOG Геннадій Карлінський. Протягом найближчих двох тижнів цей показник буде доведений до 100%, додає він. Компанія, за його словами, готова до форс-мажорних ситуацій. «У нас налагоджена система підвозу та ротації персоналу, кожна АЗС забезпечена альтернативними каналами звʼязку, каже він. – Деякі АЗС будуть додатково забезпечені супутниковим інтернет-звʼязком».  

Понад 70% АЗС ОККО оснащенні генераторами. До кінця року буде 100%, каже пресслужба компанії. Щоб залишатись на звʼязку, ОККО закуповує старлінки на свої АЗС. Компанія встановила 30 старлінків та замовила ще 100. «Як тільки отримуємо обладнання, розподіляємо між найбільш проблемними точками. Деякі вже працюють в Херсоні, де блекаут і по декілька діб немає зв’язку», – кажуть у пресслужбі компанії. 

Також на АЗС ОККО можна зняти готівку. «Фактично опція працює, як банкомат. Треба лише звернутися до оператора», – розповідають у преслужбі компанії. 

Мережа БРСМ оснашенна генераторами на 50%, каже Олександр Мельничук, директор зі стратегічного маркетингу БРСМ. «Додаткові генератори вже в дорозі, і найближчим часом більше 80% наших АЗС будуть з генераторами», – каже він. 

БРСМ також оснащує старлінками першочергово звільнені території. «Наші АЗС в Херсоні та в Харківській області оснащені старлінками», – каже Мельничук.

Всі станції SOCAR облаштовані генераторами, каже директорка з корпоративної комунікації компанії Олена Осипчук. Середній запас пального на АЗС 7-–10 днів, каже вона. «Також є запаси на нафтобазах, тому ми зможемо швидко поповнювати АЗС», – додає вона. 

Мельничук з БРСМ не виключає обмежень, якщо повториться ажіотаж перших місяців війни. «Проте поки ми не спостерігаємо критичного зростання попиту», – каже він. 

«Укрпошта» та «Нова пошта»

«Укрпошта» облаштувала головні відділення та сортувальні центри генераторами і старлінками, каже гендиректор національного поштового оператора Ігор Смілянський. Компанія не має можливості встановити генератори та стралінки у всі 5000 відділень, додав він. 

Майже усі відділення «Нової пошти» у великих населених пунктах обладнані генераторами та мають запас палива на п’ять днів, розповіли у пресслужбі компанії. 

У відділеннях, які ще не оснащені генераторами, під час відключення світла можлива тільки видача посилок. Поштомати компанії працюють автономно на спеціальних батареях, тому не потребують електроенергії.

Кур’єрська доставка «НП» під час блекауту відбувається у звичному режим: кур’єри доставляють посилки, оформлюють відправлення через мобільний застосунок для кур’єрів та приймають оплату. «Додатково для кур’єрів ми закупили підсилювачі мобільного зв’язку, оскільки для більшості операцій потрібна мережа», – говорять у пресслужбі.  

У відділеннях «Укрпошти», де альтернативного живлення немає, компанія закуповує буржуйки та ліхтарі. Ці відділення також мають працювати під час блекауту, каже Смілянський. «Наприклад, будемо видавати пенсії за паперовими відомостями», – каже він. Компанія також має 2000 пересувних відділень, які працюватимуть під час відключень. 

«Укрпошта» і «Нова пошта» не кажуть, скільки мають генераторів та старлінків. «Не розкриваємо цю інформацію, але їх кількість зростає щодня», – каже Смілянський.  

Попри відключення світла через масовані обстріли, відділення «Укрпошти» продовжують роботу в усіх областях, крім Луганської, повідомила пресслужба компанії. Третина відділень працює в автоматизованому режимі, решта – в неавтоматизованому, поки не відновиться стабільне електропостачання. На 24 листопада працює 6261 стаціонарне та пересувне відділення «Укрпошти». 

Джерело: Forbes