Що на Львівщині: надійний тил для українців з різних регіонів і активна допомога фронту

Львівська область стала прихистком для сотень тисяч українців. А ще – зручним транспортним хабом для мільйонів, хто їде за кордон, повертається в Україну або ж зустрічається з ріднею. На вулицях Львова та інших міст області можна зустріти людей з Маріуполя, Харкова, Херсону, Одеси, Дніпра. Кожен намагається знайти своє місце у новій реальності, але всі без винятку мріють і працюють заради одного – Перемоги. Про те, чим живе зараз Львівщина – у новому матеріалі з циклу “Життя регіонів в умовах війни”.

Гуманітарний хаб

Перше, що спадає на думку, коли чуємо про Львів та область – західний кордон і переселенці. Саме на Львівщину з перших годин війни, під вибухи ракет, поїхали багато українців. Частина переселенців – одразу транзитом в країни ЄС, частина – залишилися на території області. Навесні і влітку багато хто повернувся. Але загалом ситуація з переміщенням людей постійно перебуває в динаміці.

Станом на початок року на Львівщині офіційно зареєстровано майже 250 тис внутрішніх переселенців. Хоча насправді їх кількість вдвічі більша. Враховуючи, що до повномасштабної війни на території області проживали близько 2,5 млн людей, наразі кожен п’ятий-шостий мешканець Львівщини – переселенець.

Це серйозний виклик для влади і львів’ян. Потрібно не лише гостинно зустріти переселенців, але й створити умови для їх тривалого перебування. Першочергові потреби – житло, робота, освіта для дітей та онуків.

Минулого року обласна влада облаштувала 2 378 місць для проживання внутрішньо переміщених осіб. На ці потреби було виділено 305,2 млн грн. Також завдяки коштам донорів на Львівщині було розгорнуто декілька модульних містечок, де проживають понад 1 тис людей.

Очевидно, що цього недостатньо. Як засвідчило опитування Інституту міста серед внутрішньо переміщених осіб, більшість з них надає перевагу проживанню у звичайних багатоповерхових будинках. Однак не всі можуть собі це дозволити, особливо в умовах високого попиту і незначної кількості пропозицій на ринку нерухомості, та як наслідок – високих цін на житло.

Минулого року середня вартість оренди зросла більше, ніж вдвічі і сягнула майже 11 тис грн. Це більше, ніж у Києві, тому лише частина переселенців можуть облаштуватися самостійно. Інші якось пристосовуються і шукають різні варіанти – у родичів, знайомих, далі від обласного центру у невеликих містечках. Тим паче, згідно опитування Інституту міста, близько 20% переселенців планують залишитися у Львові (та області) і пов’язують з нашим регіоном своє майбутнє.

Щодо зайнятості, то тут теж цифри не надто вражають. Від початку повномасштабної війни до центрів зайнятості звернулися 4,5 тис переселенців. Понад 1,1 тис отримали роботу. Однак більшість пошукачів звертаються до потенційних роботодавців безпосередньо.

Окрім задоволення таких базових потреб, як житло та робота, місцева та обласна влада намагаються допомогти у інших важливих питаннях.

Зокрема, усіх переселенців, які прибувають у Львів на головний залізничний вокзал, зустрічають волонтери. Вони працюють цілодобово, щоб надати медичну чи психологічну допомогу, скерувати на поселення чи транспорт, виплати чи отримання гуманітарної допомоги. Також у кожному районі Львівської області діють консультативно-координаційні центри, де допомогу надають фахівці Львівської ОВА та представники українських і міжнародних організацій.

Також надається допомога нашим воїнам та їх родинам. У Львові на вулиці Коперника, 17 працює Офіс підтримки військовослужбовців та членів їхніх сімей. Тут допомагають оформити соціальні та пенсійні виплати, консультують стосовно пошуку зниклих безвісти та полонених, надають юридичний та психологічний супровід.

На початок 2023 року фахівці Офісу опрацювали понад 1200 звернень. Фахівці Офісу на місці проводять первинну консультацію, щоб визначити, як саме людині можна допомогти, формують пакет документів та передають їх у відповідні органами для розв’язання проблеми.

Ще одна чинна програма – психологічна допомога у школах для освітян, учнів та батьків. Робоча група медико-психологічної допомоги навідується у школи та проводить тренінги про те, як говорити з дитиною про війну, як комунікувати під час сирен, а також пояснює важливі нюанси про психічне здоров’я.

Кожен з цих напрямків важливий для посилення згуртованості і запобігання зростанню напруги в спільнотах та громадах області.

Економіка: нові підприємства, зростання експорту, підтримка місцевого та релокованого бізнесу

Під час війни вкрай важливо втримати економіку. Львівщині, наскільки можливо, це вдається.

За минулий рік на території області з’явилося майже 20 тис нових бізнесів. Зріс експорт – на 4% за підсумками січня-листопада. Збільшилися відрахування у місцеві бюджети Львівщини – на 43%, до 28 млрд грн.

На територію області релокуються підприємства з інших регіонів. Станом на початок року їх кількість перевищила 230, і це найвищий показник серед усіх регіонів.

Львівська обласна військова адміністрація стимулює цей процес. За словами директора департаменту економічної політики ЛОВА Степана Куйбіди, в області діє програма підтримки бізнесу. Зокрема, релокованому бізнесу обласна влада пропонує 100 тис грн. Просто за переїзд на територію Львівщини. Плюс ще 100 тис грн, якщо на підприємстві створено понад 20 робочих місць. Додатково цю суму допомоги подвоює інвестиційний фонд. У підсумку підприємство може отримати 400 тис грн, а ці кошти точно не будуть зайвими на новому місці роботи.

І хоча, як визнає чиновник, декілька сотень релокованих підприємств “не зроблять погоди” в економіці на тлі 36 тис суб’єктів господарювання на Львівщині, але вони привносять новий стиль ведення бізнесу і вже є приклади успішної колаборації релокованого бізнесу та місцевого.

Також в області зросла кількість IT-спеціалістів – до 37 тис. Понад 4 тис айтівців минулого року релокувалися зі східних та південних областей.

Як порахував СЕО Львівського IT кластеру Степан Веселовський, загалом всі, хто працює в IT сфері щомісяця витрачають на території області близько півмільярда гривень. Більшість з них частину власного бюджету виділяють на проєкти, які наближають перемогу України.

Допомога фронту

Мешканці області багато роблять для фронту і наших воїнів. З перших днів війни на Львівщині були створені гуманітарні штаби, де проводили збір харчів, медикаментів, спорядження та інших важливих речей для військових та громад, де ведуться бойові дії.

Окремо Львівська ОВА ініціювала програму “1000 автомобілів свободи”, в межах якої на фронт регулярно передаються позашляховики та інші автівки.

Багато компаній, громадських організацій, звичайних громадян збирають запити наших воїнів і усіляко намагаються допомогти.

Прикладів безліч. Наприкінці минулого року львівський ІТ Кластер передав 24 військовій бригаді десять старлінків, десять звичайних та захищених ноутбуків, п’ять дронів, а також три 3D принтери.

Своєю чергою Львівський оборонний кластер передав 2 тисячі бронежилетів. Загалом від початку повномасштабної війни Львівський оборонний кластер виготовив й передав на фронт понад 85 тисяч бронежилетів.

2 грудня Львівська міська рада закупила та передала 125-тій бригаді територіальної оборони 347 пар зимового взуття. А 6 грудня для військових частин з Львівщини передали двісті комплектів зимової форми за кошти БВ “Відкриті очі”.

Щодня з того чи іншого куточка області щось їде на фронт – задля того, щоб зберегти життя наших воїнів.

Як Львівщина долає “зимові виклики”

Після масових ракетних обстрілів по критично важливих енергетичних об’єктах, Львівщина намагається вирішувати проблеми зі світлом і не тільки.

Наразі на Львівщині розгорнули свою роботу 239 пунктів Незламності, в яких можна зігрітися та зарядити гаджети. У Львові у постійному режимі працює 20 пунктів обігріву: відвідувачів приймають із 09.00 і до 21.00 год. Усі пункти нанесені на інтерактивну карту.

У цих закладах є генератори, wi-fi роутер, базові продукти харчування – чай, кава, печиво, та якісь теплі речі, щоб людина, за потреби, могла зігрітися. Як зазначають у Львівській міській раді, близько тисячі локацій обігріву будуть відкриті і запущені в роботу при погіршенні ситуації, якщо блекаут триватиме понад 24 години.

Місцевий бізнес адаптується до нових умов роботи і переходить на генератори. Міська влада Львова однієї з перших в Україні ухвалила програму часткової компенсації генераторів. І не лише для бізнесу, але й для ОСББ.

Станом на початок року програмою скористалися 27 житлових будинків і понад 100 підприємців. Переважно, це кафе і ресторани, продуктові магазини, мініпекарні, перукарні, приватні заклади освіти.

Настрій: лише перемога!

Львівщина адаптувалася. Як і всій Україні, нам дуже болить ця війна. Щодня ми втрачаємо найкращих синів, багато з них родом з Львова та області.

Тим бажанішою є Перемога. І щодня працюємо, щоб ця мить настала якнайшвидше.

Авторка: Оксана Івасів, регіональна координаторка Національної платформи стійкості та згуртованості

Джерело: Лівий берег