Публікації
З початку великої війни зареєстровано 202 000+ ФОП. Переважно в торгівлі та ІТ
Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україні було зареєстровано понад 202 000 нових ФОП. Статистику оприлюднив сервіс відкритих даних «Опендатабот». Більшість нових бізнесів відкриваються у сфері роздрібної торгівлі, також велика частка припадає на ІТ. Після початку великої війни, деякий час реєстри не працювали та відкрити ФОП було неможливо. Після відновлення можливості відкривати власну справу за допомогою «Дії» … Read more
КМІС: Українці погодились у своєму ставленні до історичних подій та персон, а найближчим народом вважають поляків
Українці в абсолютній більшості позитивно оцінюють національних історичних діячів та негативно — російських і радянських, а історично найближчим народом вважають поляків. Таке ставлення характерне для усіх регіонів країни з незначними відмінностями.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного на замовлення Міністерства культури та інформаційної політики України.
Що з безпекою у школах під час війни
У новому випуску подкасту голова ГО “Безпечний освітній простір” Олександр Гончар розповів про: реальний стан укриттів в українських школах та нову професію “Спеціаліст з безпеки освітнього середовища”, яка посилить стійкість української освіти.
Втратити доходи, пережити розлуку, почуватися гірше – і залишитися щасливими. Соціолог Володимир Паніотто – про те, як українців змінив рік війни
Війна згуртувала українське суспільство, не забравши в нього оптимізм і людяність. Однак не все так позитивно: рівні здоров’я та заробітку впали, з’явився стрес через розлуку з рідними. Суспільству загрожують і нові проблеми, зокрема, конфлікти між тими, хто виїхав і хто залишився. Якими українців зробив рік великого вторгнення та яких криз варто остерігатися – в інтерв’ю президента Київського міжнародного інституту соціології та професора Київо-Могилянської академії Володимира Паніотто.
Звикають до нової реальності. Як українські компанії та підприємці оцінюють перспективи 2023 року
У більшості галузей економіки намітився оптимізм: бізнес зміг підлаштуватися під нові умови роботи. Але якщо війна триватиме понад рік, близько 50% компаній та підприємців можуть зійти з дистанції
Крим 2014-го як предвісник повномасштабного вторгнення
Війна для України розпочалася в лютому 2014 року. І хоча історія не знає зворотних обертів, завжди актуальним залишається питання: чи відбувся б лютий 2022-го і широкомасштабне російське вторгнення в Україну, якби 9 років тому міжнародна спільнота жорсткіше й адекватніше відреагувала на злочин Росії, спрямований проти самої системи міжнародного права.
Рік війни: як змінився портрет українців і України
З початку повномасштабного вторгнення росії минув рік. Соціологічна група “Рейтинг” проаналізувала зміни, які відбулись в суспільстві за цей час.
Повертаються через сум за домом і безробіття: що ми знаємо про внутрішніх переселенців
Близько 13 мільйонів українців покинули свій дім через війну з 24 лютого 2022 року. З них понад п’ять – залишилися в Україні та вимушені жити в новому статусі «внутрішньо переміщених осіб». Здебільшого таким людям доводиться розпочинати заново все: шукати житло, лікарів, школи і садочки для дітей, та найголовніше – заробіток. Як живуть ті, хто покинув або втратив власний дім через війну? Які головні проблеми? Чому повертаються? Про це в інтерв’ю Радіо Свобода із заступником голови представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Стівеном Роджерсом.
Як навчитися стійкості до стресу: 5 правил від психотерапевта
Стійкість – не вроджена характеристика людина, тому за бажанням, кожна людина може набути її. Аби впоратися зі зміною настрою, тривожністю й зміцнити свою стійкість, варто пам’ятати про 5 складових: цінності, ефективні дії, мислення, регуляція енергії та емоцій й міцні стосунки.
«Це глибше, ніж просто ремонт». Як відбувати українські міста? На прикладі Миколаєва та Харкова пояснює урбаністка Євгенія Дулько
Повоєнна відбудова міст – це не тільки ремонт і повернення до того, «як було». Це ще й можливість переосмислити простір, роблячи його безпечним і комфортним для себе та наступних поколінь.