Не слабкі, але напружені: як почуваються українці на 8-му місяці війни. Опитування

На восьмий місяць повномасштабної війни 40% українців перебувають у напруженому або дуже напруженому стані. Водночас громадяни демонструють хороший рівень життєстійкості – за шкалою від 1 до 5 оцінюють його на 3.9.

Про це свідчать результати опитування соціологічної групи “Рейтинг”, проведеного 8-9 жовтня.

Дослідження емоційних станів за період з березня по жовтень 2022 року показало незначні зміни. Пік напруження спостерігався на початку квітня 2022 року (3.5), у червні було поступове зниження рівня стресового стану (3.3). У жовтні показники залишилися на тому ж рівні (3.3).

Наразі у свій стан як спокійний або дуже спокійний оцінюють 24% українців. Водночас в соціологічній групі наголошують, що показник напруженості у 40% – відносно невисокий для воєнного часу.

Як показало опитування, напруженість зростає з віком. Пов’язують це з подекуди низькою спроможністю старших громадян подбати про себе, а також забезпечити себе матеріальними та іншими ресурсами.

Загалом індекс психологічного виснаження серед українців оцінюють як “достатньо помірний” (2.0).

Індекс психологічного виснаження утримується за рахунок відносно вищого рівня недовіри до інших (2,7) та сумного настрою (2.6).

При цьому 75% опитаних стверджують, що ніколи не відчували себе “мертвими” всередині, а 63% громадян заявили, що все ще можуть покластися на себе. Також більшість (53%) не відчуває себе слабкими, а навколишній світ не сприймається ними ворожим та небезпечним (понад 50%).

Індекс життєстійкості

Складовими індексу життєстійкості є психологічна стійкість (3.9) та підтримка фізичного здоров’я (3.7), які не зазнали суттєвих змін, порівняно з червневими результатами.

Як показало дослідження, нині найбільше українці страждають від втоми. Її не відчувають лише 34%. Також громадяни потерпають від нестачі повноцінного сну (лише 47% мають повноцінний сон).

“Такі реакції організму є природними для стресу і при цьому достатньо виснажливими. Попри це інші емоційні та моральні показники громадян у кращому стані”, – зауважують організатори опитування.

Високий показник психологічної стійкості характеризують також:

• цікавість до того, що відбувається навколо (4.5),
• плани на майбутнє (4.2),
• нормальне харчуванням (4.2),
• відсутність жалю про минуле (4.1),
• впевненість у своїх рішеннях (4.0)

Водночас, як показало опитування, жінки мають нижчий рівень життєстійкості, ніж чоловіки. Відносно нижчий рівень життєстійкості також фіксується у наймолодших та найстарших.

Також результати дослідження свідчать, що позитивно впливає на життєстійкість наявність роботи (серед опитаних 68% – працевлаштовані).

“Ті, хто працює повноцінно або частково почуваються краще, ніж ті, хто не працюють, бо робота (зайнятість, колектив) та зарплата закривають базову потребу у безпеці та приналежності до спільноти”, – наголошують у соціологічній групі.

Крім того, вищий рівень життєстійкості спостерігається в українців, чиї родичі наразі воюють.

Водночас в усіх категоріях опитаних психологічна життєстійкість (3.9) є вищою за показники фізичного стану (3.7).

“Підтверджується гіпотеза про те, що війна фізично виснажила більше, а психологічна витривалість поки залишається відносно стійкою

Динаміка індексу життєстійкості дещо покращилася. В українців, незважаючи на восьмий місяць війни, все ще вистачає фізичних та моральних сил жити у складних умовах, працювати, допомагати, воювати”, – підкреслили у “Рейтингу”.

Джерело: “Українська правда”