«Люди хочуть арештів». Кого підозрюють та судять за співпрацю з окупантами на Херсонщині?

Скількох жителів Херсонщини підозрюють у співпраці з російськими окупаційними силами? Чи важко довести такі правопорушення? Як з такими справами працюють правоохоронці, дізнався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• Служба безпеки України скерувала до суду обвинувальний акт стосовно п’ятьох жителів Херсонщини, які добровільно вступили до створеного окупаційною владою так званого «головного управління МВС Херсонської області», повідомили у відомстві 12 січня. Зазначається, що обвинувачені брали участь у «рейдах» будинками херсонців, яких намагалися залучити до співпраці з російськими військовими, у разі незгоди – погрожували насильством та знищенням майна. Під час звільнення Херсону вони разом з окупантами втекли на лівобережжя Дніпра, стверджують в СБУ.
• Крім того, на Херсонщині судитимуть за колабораційну діяльність жительку Каховки, яка обійняла посаду так званого «заступника начальника слідчого відділення Новокаховського відділу поліції», повідомила 11 січня Херсонська обласна прокуратура. За даними слідства, обвинувачена «добровільно почала співпрацювати з окупантами, організовувала роботу відділу та підбирала кадри до псевдоправоохоронного органу». До війни вона працювала у центрі дитячого розвитку та корекції, йдеться в повідомленні.
• Також днями стало відомо, що на Херсонщині судитимуть за колабораційну діяльність так звану «голову» окупаційної адміністрації Скадовського району, повідомив 10 січня Офіс генерального прокурора. За даними слідства, обвинувачена у червні минулого року обійняла зазначену посаду та відкрила місцевий пункт отримання громадянства Росії, організувала проведення так званого референдуму, а також проводила масові заходи на підтримку Росії. Спеціальне досудове розслідування у цій справі здійснювала СБУ.

Понад 1800 проваджень

Головна спеціалістка з питань інформаційної політики Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська у коментарі «Новинам Приазов’я» розповіла, що протягом 2022 року з початку повномасштабного вторгнення за процесуального керівництва відомства розслідувалося понад 1800 проваджень, які пов’язані зі злочинами проти основ національної безпеки.

«Серед них 900 – за фактами державної зради, колабораційної діяльності та пособництва державі-агресору. За результатами розслідувань злочинів, 140 особам повідомлено про підозру, у тому числі заочно, 27 осіб оголошені у розшук», – сказала Весіловська.

«На звільнених територіях під час проведення стабілізаційних заходів викрито та затримано осіб, які брали учать у проведенні псевдореферендумів, деякі працювали на окупаційну владу або ж служили у псевдоправоохоронних органах, таких, як поліція або так звані установи виконання покарань», – додала вона.

Серед тих, кого підозрюють у співпраці з окупантами, різні категорії місцевого населення, каже представниця прокуратури.

«Є і депутати різних рівнів, працівники виконавчої влади, керівники установ, колишні правоохоронці, працівники медичної сфери та сфери освіти й, звісно, це пересічні громадяни», – перерахувала вона.

У 2022 році прокурори скерували до суду 35 кримінальних проваджень про злочини проти основ національної безпеки, зазначила Весіловська. Вона розповіла, які види покарань передбачені за такі правопорушення.

«Якщо державна зрада скоєна в період дії правового режиму воєнного стану, то покарання суворе. Людині загрожує від 15 років позбавлення волі аж до довічного ув’язнення з обов’язковою конфіскацією майна. Відповідальність за колабораційну діяльність залежить від форми, у якій вона відбувалася», – пояснила Веселовська.

«Найменше покарання передбачене за публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України або якісь заклики на користь агресора. Це стосується і закликів в інтернеті або з використанням засобів інформації», – додала вона.

За це, каже представниця прокуратури, можна отримати покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін від 10 до 15 років.

«В інших випадках покарання за колабораціонізм коливається від 5 до 10 років позбавлення волі та від 10 до 15 років з можливою конфіскацією майна. Якщо через колабораційні дії загинули люди чи настали інші тяжкі наслідки, то призначення покарання може бути аж до довічного позбавлення волі», – підкреслила вона.

Представниця Херсонської обласної прокуратури додала, що серед затриманих осіб є ті, кого підозрюють в участі у псевдореферендумах, які проводила Росія, або у службі у так званих правоохоронних органах, створених окупантами.

«9 осіб у нас вже затримано та повідомлено про підозру. Вони обіймали посади у так званих установах виконання покарань. Серед них є навіть ті, хто раніше працював у пенітенціарній службі України», – зазначила вона.

«Це кропітка робота, яка проводиться дуже ретельно. У людей, звісно, у місцевих збирають свідчення, також перевіряють якісь особисті речі на наявність ознак колабораційної діяльності. Це можуть бути, наприклад, телефони, якісь, можливо, інші речі, якісь російські свідоцтва, посвідчення. Тобто це велика кількість роботи, яка проводиться. Тільки на підставі цих відомостей перевіряється, опрацьовується правоохоронцями», – зауважила Весіловська.

«Більшість втекла»

Голова Бериславської районної ради (Херсонщини – ред.) Дмитро Слівченкорозповів, що більшість із тих, хто співпрацював з російськими окупаційними силами, виїхала на лівобережну частину Херсонщини, зокрема, до Генічеська і Скадовська.

«Випадки дуже різні, дуже різні історії. Припустимо, село Дудчани, колаборанти були навіть не місцеві, їх привезли звідкись росіяни. Вони також успішно з ними втекли, коли був контрнаступ наших військових. Калинівська громада, там директор школи, на жаль, перейшов на бік росіян, тому він став і колаборантом, і головою. Він теж втік, коли був контрнаступ», – каже Слівченко.

За його словами, хоч більшість тих, хто співпрацював з окупантами, втекла, але є і ті, що залишилися після деокупації громади.

«Всіх їх, я впевнений, що правоохоронці затримають, вирахують, тому що село – це як велика родина, кожен знає, хто що робив, хто що казав, за що відповідав. Тому, можливо, у правоохоронців просто не вистачає можливостей, співробітників, часу на все це. Тому що у нас держава правова, і не можна людину зловити й сказати, що він – колаборант. Потрібні докази, свідки, конкретні дії, підписи цієї людини», – зазначив голова райради.

Представники СБУ працюють у Бериславському районі з такою категорією справ і вже проводили затримання підозрюваних, розповідає очільник району.

«Вони збирали докази, шукали документи, які ці люди підписували, щоб був 100% доказ. На мою посаду був призначений директор нашого педагогічного коледжу. Не міг ніколи подумати, але сталося те, що сталося. Вони (СБУ – ред.) шукали його підпис у документах, тому все це було», – каже Слівченко.

Для місцевих жителів питання покарання тих, хто співпрацював з окупантами, залишається дуже важливим, додав він.

«На тому тижні завозив гумдопомогу в Борозенську громаду і теж ставив запитання, де ж ці люди, хто вони такі? І голова села, і директор школи, вони всі знають, хто це, що це. Їм дуже важливо, щоб цих людей покарали. Тому що це були 8 місяців знущань, пошуку наших прапорів, тому що ці гауляйтери здавали місцевих. Це були і погрози зброєю, аби повністю зламати дух наших людей. Їх затримують», – запевнив голова райради.

«Довести співпрацю важко»

Начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький розповів «Новинам Приазов’я», що в багатьох випадках довести співпрацю з окупантами складно.

«Офіційно немає жодного підтвердженого факту, на жаль. В силу певних причин, бо дуже багато роботи у відповідних структурах, бо дуже маленький в них штат, бо це все недоказове. Бо коли колаборанти тут щось робили, тут не було органів, які могли б це фіксувати. А як люди кажуть, то це був майже кожен другий, але це ж недоказово», – зазначає він.

В першу чергу правоохоронці збирають дані про місцевих жителів, які були причетні до так званих референдумів, каже голова громади. Але, за його словами, є громадяни, які в інший спосіб співпрацювали з окупантами.

«Це ті, які здавали АТОшників, які здавали родичів АТОшників, ті, які здавали наших коригувальників, ті, які допомагали дизелем, їжею, прали речі добровільно. Це не ті, які вимушено, змушені під дулами це робити, а ті, які «хліб, сіль» несли, знаєте», – пояснив він.

Частина тих, хто співпрацював з російськими окупаційними силами, виїхала з громади, розповідає Селецький. Втім, є жителі, які залишилися і заперечують таку співпрацю.

«Вони залишилися і вони криють тим, що: «Ми були змушені, ми були налякані, ми такого не говорили, це все брехня та наклеп». Бо зараз тема колаборанства – це дуже спекулятивна тема. І якщо хтось кимось незадоволений, то в першу чергу скажуть, що ти був колаборант. І як це довести, не маючи ні фото-, ні відеопідтверджень. На жаль, незрозуміло», – зауважив голова громади.

«Народна помста – це небезпечно»

Політолог із Херсону Володимир Молчанов також зазначає, що частина тих, хто співпрацював з російськими окупаційними силами, виїхала з правобережної Херсонщини ще до початку деокупації.

«Залишилися лише дрібні виконавці, які були нецікаві окупантам як таким. Тобто вони або виконали свою певну місію, або ж не знайшли себе в адміністративній вертикалі, яку будували окупанти, й тому залишилися», – каже політолог.

«Це передусім дрібні поліцейські, пенітенціарні охоронці, також вчителі. Ну і просто охоронці «русского мира», які брали участь у так званому референдумі, в агітації. Щодо осіб, які засвітилися в співпраці відверто, то вони переважно були вивезені. При чому були вивезені першими, ще до того, як звідти пішли самі окупанти», – розповів Молчанов.

Запит на справедливість і покарання за співпрацю з окупантами серед жителів Херсонщини зберігається, каже політолог.

«Частіше за все зараз існує запит на арешти усіх, хто був причетний до «русского мира», до агітації, до навчання за російськими програмами та подібне. Тобто до цих дрібних, які залишилися, яких часто зустрічають на вулицях. Але ж, з одного боку, тут є недовіра до офіційних органів, до тої ж поліції, яка начебто не звертає на них уваги», – розповів він.

«З іншого боку, коли увага звертається, то дуже часто зʼявляються якісь неоднозначності. Тобто пишуть, що насправді не було ніякої зради, а була там якась чи то робота під прикриттям, чи то, можливо, людина була змушена якось поводитися проросійськи зовні через певний тиск чи погрози», – пояснює політолог.

Від наклепів також ніхто не застрахований, зазначив Молчанов. Тому у кожному випадку правоохоронці мають ретельно перевіряти інформацію і працювати ефективніше, вважає він.

«Практично ніхто не застрахований, з одного боку, дійсно від помилок, від можливих наклепів навіть. А з іншого боку, ніхто не може вплинути на те, щоб були притягнуті (до відповідальності – ред.) справжні колаборанти, через що виникає ось цей запит на таку народну помсту, і це теж небезпечно, бо можливі дійсно помилки», – зауважив політолог.

• Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, враховуючи Запорізьку. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
• Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
• Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
• 11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
• Керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов в інтерв’ю ABC News анонсував великий наступ України навесні.За його словами, «найгарячіші» бої очікуються в березні 2023 року.
• Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомляв, що у 2022 році українські військові звільнили 40% окупованих після 24 лютого територій та 28% від всіх окупованих територій.

Джерело: Радіо Свобода