ЄП: вступ України в ЄС як стратегічна відповідь на війну

Європарламент назвав розширення ЄС стратегічною відповіддю на війну РФ проти України. Депутати закликали розблокувати переговори з Києвом, але виключили спрощену процедуру вступу.

Розширення ЄС прямо пов’язується з війною Росії проти України і визначається як стратегічна відповідь на нову геополітичну реальність – відповідний документ схвалив Європейський парламент у середу, 11 березня, у Страсбурзі. “За” проголосували 385 депутатів, “проти” – 147, ще 98 утрималися.

Ця подія не відкриває Україні шлях до членства автоматично – рішення про старт переговорів за тематичними розділами залишається за Радою ЄС, і його, як і раніше, блокує Угорщина. Однак політичний сигнал зі Страсбурга чіткий: подальша євроінтеграція України – це не жест солідарності і щедрості, а основа європейської безпеки.

Розширення як інструмент безпеки

У доповіді підкреслюється, що політика розширення стала одним із ключових зовнішньополітичних інструментів ЄС після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Її автор, доповідач щодо України від групи ліберал-демократів Європарламенту “Оновлюючи Європу” Пятрас Ауштрявічюс, пише: “Розширення є стратегічною відповіддю на нову геополітичну реальність та інвестицією, що має першочергове значення для безпеки і стабільності ЄС в умовах повномасштабної агресивної війни Росії проти України”. На його думку, яку поділяє більшість євродепутатів, “ціна відмови від розширення перевищує ціну завершення процесу”, а затримки в його перебігу є неприпустимими.

Україна згадується як країна, що робить внесок у європейську безпеку. У тексті висловлюється “найглибша повага і вдячність народу України, який щодня платить найвищу ціну за збереження європейського способу життя”.

Крім того, в документі підкреслюється, що попередня багаторічна стагнація процесу розширення ЄС створила вакуум, яким Росія і Китай скористалися для поширення свого впливу. За оцінкою депутатів, подальше затягування розширення загрожує появою “геополітичних сірих зон”, вразливих до зовнішнього впливу і дестабілізації.

Заклик до Будапешта розблокувати переговори

Один із найбільш конкретних пунктів документа – заклик до якнайшвидшого початку переговорів за розділами з Україною та Молдовою. На відміну від України, шлях Молдови до Євросоюзу не заблокований, однак оскільки Кишинів подав заявку на членство одночасно з Києвом, Брюссель вирішив не розділяти їхні процеси.

У зв’язку з цим Європарламент закликав уряд Угорщини припинити блокувати переговори. Це рідкісний випадок, коли в резолюції прямо зазначається джерело гальмування процесу. Також документ наполягає на тому, що двосторонні обговорення не повинні бути підставою для ветування процесу розширення.

Жодної прискореної процедури

Попри підтримку України, резолюція чітко фіксує відсутність коротких шляхів до приєднання до ЄС. У документі зазначається: “Жодної прискореної процедури бути не може, оскільки це може вплинути на чесність процесу вступу до Євросоюзу”.

На думку Європарламенту, цей процес має ґрунтуватися на досягненнях країн-кандидатів із особливим акцентом на верховенстві права. “Верховенство закону, демократичні реформи, свобода ЗМІ та основні права… мають залишатися в центрі уваги в процесі розширення”, – сказано в доповіді.

Також підкреслюється зворотність цього процесу – тобто можливість припинення переговорів у разі регресу: “Підхід, заснований на результатах, може спричинити заморожування або призупинення переговорів про вступ у разі погіршення ситуації”. Одним із прикладів зворотності процесу приєднання за останні роки стала політика ЄС щодо Грузії, де було зафіксовано стрімкий відкат від демократичних стандартів.

У документі прямо зазначається, що найбільш помітний демократичний відкат відбувається в тих країнах-кандидатах, зовнішня політика яких найменше відповідає зовнішньополітичній та оборонній лінії ЄС.

Європарламент підтримав поступову інтеграцію країн-кандидатів у спільну політику Євросоюзу, зокрема до єдиного ринку. При цьому підкреслюється, що цей підготовчий процес не замінює повноцінного членства в ЄС. Таким чином євродепутати зайняли чітку позицію проти створення “різних класів членства”.

Єврокомісія: Україна – серед “відмінників”

Під час дебатів, що відбулися напередодні, 10 березня, більшість фракцій підтримали подальшу євроінтеграцію України. Питання членства України більше не сприймається як абстрактна перспектива.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яка брала участь у дискусії, підкреслила, що Україна входить до числа країн, які продемонстрували найбільший прогрес у 2025 році. Серед них вона назвала Чорногорію, Албанію та Молдову. Водночас Кос наголосила, що навіть статус “відмінника” не означає автоматичного просування: “Прогрес потрібно здобувати знову і знову завдяки реформам”.

За її словами, розширення пов’язане з чітким дотриманням критеріїв кандидатами, однак і Євросоюз має виконувати власні зобов’язання, коли кандидати демонструють хороші результати.

Водночас Кос дала зрозуміти, що геополітичний аргумент на користь України не скасовує інституційних вимог до кандидатів. Одним із найжорсткіших формулювань у її виступі стало попередження: “Жодних троянських коней! Країни, які можуть підірвати нас зсередини, не можуть стати членами ЄС”.

Ця фраза пролунала не на адресу України, а як відображення ширшої дискусії. Йдеться про те, як уникнути ситуації, коли після вступу країна отримує всі інструменти впливу, але згодом починає системно підривати спільні правила зсередини.

Як запобіжний захід Європарламент пропонує посилити моніторинг реформ у межах переговорного розділу демократичних засад, де відхилення від принципів верховенства права та інших стандартів проявляються найшвидше.

Підтримка більшості фракцій

Від імені найбільшої фракції – християнських демократів, Європейської народної партії – пролунала підтримка просування України за умови суворого дотримання вимог. Її депутат і спецдоповідач щодо України Міхаель Ґалер (Michael Gahler) пов’язав вступ України з прямим інтересом ЄС: “Розширення зони миру, стабільності, процвітання, верховенства закону і демократії в Європі відповідає нашим стратегічним, якщо не сказати геополітичним інтересам”.

Саме тому, за його словами, політичні критерії членства – передусім верховенство права – не можуть бути предметом компромісу.

Соціал-демократи і ліберали також виступили за продовження переговорного процесу з Україною, роблячи акцент на результатах. “Зелені” зосередилися на необхідності суворого контролю за реформами. “Країни мають дотримуватися таких критеріїв верховенства права: незалежність судової системи, незалежність ЗМІ, громадянські права”, – наголосив австрієць Томас Вайц.

Скептики – у меншості

Більш обережну позицію зайняли представники правопопулістської фракції “Патріоти за Європу”, які попереджали про ризики “поспішного розширення” та наполягали на суворому дотриманні критеріїв. Водночас прямих заперечень проти членства України в їхніх виступах не прозвучало.

Єдиний відкритий виступ проти приєднання України пролунали з боку представника праворадикальної групи “Європа суверенних націй”. Утім, ця позиція залишилася ізольованою і не визначала тон дискусії.

Угорський фактор

Окремо в залі обговорювалося блокування переговорів з боку Будапешту. У відповідь на репліку із зали Міхаель Ґалер пов’язав позицію угорського уряду з внутрішньополітичним контекстом і майбутніми парламентськими виборами 12 квітня, заявивши, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан “явно боїться, що зрештою його чекає поразка”.

Результат голосування за цю доповідь не змінює процедурної реальності для України: рішення про відкриття переговорних кластерів залишається за Радою ЄС, де Угорщина, як і раніше, зберігає можливість блокувати процес.

Водночас Україна більше не розглядається як кандидат “на майбутнє”, а закріплюється серед країн, з якими Євросоюз має просуватися вперед уже зараз.

Джерело: DW