Не такі вже й біженці. Українці витрачають за кордоном $1–2 млрд на місяць

18/12/2022

НБУ дослідив вплив мігрантів з України на економіку країн ЄС. Чому Польща, Литва чи Угорщина можуть бути не раді їхньому відʼїзду.

Станом на 15 листопада за кордоном залишалося 7,6 млн українських громадян, які полишили Україну через вторгнення РФ, свідчать дані ООН. З них у Європі перебуває близько 4,5 млн українців. Ще 3 млн осіб можуть знаходитися у Росії та Білорусі (у тому числі через примусове вивезення).

Як це відображається на економіці європейських країн, які стали основними реципієнтами тимчасових переселенців з України? Додатковий внесок українських мігрантів у щорічні темпи зростання ВВП сусідніх країн ЄС може становити від 0,8 до 1,2 відсоткових пункта на рік, йдеться у дослідженні Національного банку України.

Forbes розповідає про основні висновки документу.

Як українці впливають на європейські економіки

У 2022-му загальні витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли втричі – до $2 млрд на місяць. Збільшилось споживання товарів та послуг, а також державне споживання, зокрема у сфері житлової інфраструктури, систем охорони здоров’я та освіти.

Європейський центральний банк очікує, що коефіцієнт участі українських біженців працездатного віку в робочій силі країн Єврозони становитиме від 25% до 55% у середньостроковій перспективі. Оцінки потенційного зростання робочої сили у всьому ЄС при цьому складають 0,2–0,8%, або 0,3–1,3 млн осіб.

На початку повномасштабної війни в Україні левова частка витрат українців за кордоном здійснювалася за рахунок заощаджень в українських банках. У травні після запровадження НБУ обмеження на зняття готівкової валюти за кордономзагальні обсяги операцій із картками за кордоном знизилися. Середньомісячні обсяги зняття готівки скоротилися з $990 млн у березні–червні до $580 млн у липні–жовтні. Але обсяги операцій у торговельних мережах знизилися не так суттєво: з пікового значення $770 млн в травні до $560 млн у жовтні.

Зокрема, Credit Agricole визначив приплив мігрантів з України головним драйвером прискорення темпів роздрібних продажів у Польщі в березні. Це компенсувало негативний вплив інфляції та погіршення споживчих настроїв на витрати домогосподарств.

Зафіксоване помітне зростання продажів у категоріях «одяг і взуття» (41,9% рік до року проти 2,6% у лютому) і «меблі, електроніка та побутова техніка» (2,8% порівняно -4,4% у лютому).

В інших країнах вплив українських мігрантів можна класифікувати як незначний через або невелику кількість мігрантів порівняно з населенням країни-реципієнта (Німеччина), або вищий рівень вартості життя (Німеччина, Чехія, Австрія, Франція, Швейцарія, Нідерланди, Велика Британія), зазначається у дослідженні НБУ.

Довгостроковий вплив на податки та ринок праці в Європі

Українці активно інтегруються в європейський ринок праці і платять податки. Зокрема, з початку повномасштабної війни, за оцінками Center for Migration Research at the University of Warsaw, українці в Польщі заплатили 10 млрд злотих (близько $2,4 млрд) податків, що суттєво перевищує обсяги наданої допомоги.

«Хоча мігранти створюють додаткові виклики для держфінансів у короткостроковій перспективі, якщо вони залишатимуться в країнах перебування на термін, довший ніж кілька років, і стануть активними учасниками ринку праці, для цих країн вплив на бюджет й економічне зростання, найімовірніше, будуть позитивними», – йдеться у дослідженні НБУ.

За розрахунками Нацбанку, додатковий внесок українських мігрантів у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії становитиме близько 1,2 відсоткових пункта на рік, у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви і Румунії – майже 0,8 в.п.

Втім, у дослідженні зазначається, що такі оцінки можуть бути дещо завищеними, оскільки базуються на показниках минулих років. Тоді як на відміну від економічної міграції 2013–2018 років міграція у 2022 році є вимушеною і має іншу демографічну структуру.

Згідно з опитуванням, проведеним UNHCR, доросле населення мігрантів з України складалося переважно з жінок (87%), 65% з яких були працездатного віку (18–59 років), майже 70% мали вищу освіту.

Водночас витрати українських мігрантів мали й негативний вплив: це було додатковим чинником високих темпів інфляції в ЄС, яка й так на тлі значного зростання цін на енергоносії сягнула рекордних за десятиліття значень. У Литві, Естонії, Латвії та Угорщині – понад 20%, у Чехії і Польщі – близько 18%, у Єврозоні – до майже 10%. Для порівняння, в Україні інфляція у листопаді становила 26,5%.

Присутність українських мігрантів також вплинула на ринки нерухомості країн перебування. Попри те, що орендувати житло самостійно могла лише чверть із них, у багатьох містах через попит на житло з боку українців ціна оренди суттєво зросла. Так, у Польщі у квітні вона була на 20% вищою, ніж на початку року. Схожі оцінки наводять і для Естонії.

Джерело: Forbes