Уряд вдруге під час війни запускає програму «зимової підтримки». Як вона виглядає та чому влада знову взялась за роздачу грошей?

Уряд анонсував запуск програми «зимової підтримки». Схожа програма діяла і минулого року, проте якщо тоді йшлося про роздачу 1000 грн кожному, то зараз це комплекс ініціатив – від фінансової допомоги до безкоштовного проїзду потягом. Як виглядає новий пакет підтримки від уряду та президента?

«Населення не стало багатше за рік, люди надалі потребують підтримки», – так премʼєр-міністерка Юлія Свириденко аргументувала логіку впровадження ініціативи «зимова підтримка» під час зустрічі з журналістами 3 листопада. 

Про старт програми з грудня під час вечірнього звернення 1 листопада повідомив президент Володимир Зеленський. Того ж дня Свириденко уточнила на своїй сторінці в Facebook, що мова йде не лише про фінансову допомогу, як минулого року, коли всі громадяни могли отримати по 1 000 грн від держави, а про комплекс заходів.

Цьогорічний пакет включає як вже діючі програми, наприклад, допомогу ОСББ для підвищення енергоефективності, так і нові – чекап для людей віком понад 40 років та безкоштовні поїздки залізницею.

Кошти вже забюджетовані під ці напрями, додаткових законодавчих змін не потрібно, додала Свириденко під час зустрічі з журналістами. 

У опитаних Forbes Ukraine економістів є сумніви у доцільності програми. «Роздавати гроші всім, а не адресно біднішим верствам населення, прифронтовим територіям – не дуже фахова політика з боку уряду», – вважає експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Олександра Бетлій.

Що передбачає нова «зимова підтримка» та як вона вплине на економіку?

кільки коштуватиме бюджету нова програма підтримки  

Пакет підтримки складатиметься з восьми програм: чотири вже діють, три запускаються вперше, і ще одна – фінансова допомога, яка діяла минулого року. Загальний бюджет трьох нових програм – близько 25-30 млрд грн, підрахував аналітичний відділ Forbes Ukraine. 

Програма «Тепла зима» – грошова допомога для людей, які найбільше постраждали від війни, перебувають у важких життєвих обставинах або втратили роботу тощо. Завдяки ініціативі можна буде отримати 6500 грн, йдеться у повідомленні Мінсоцполітики. Торік майже 600 000 сімей отримали підтримку за програмою.

«Цього року на неї виділять 4-4,4 млрд грн», – повідомив міністр соціальної політики Денис Улютін під час зустрічі з журналістами.

Інша нова ініціатива – фінансування медичного чекапу для українців від 40 років. У бюджеті на неї закладено – 10 млрд грн. Програма пропонує комплексну діагностику для раннього виявлення серцево-судинних захворювань, діабету та психічних розладів. Гроші надходитимуть на віртуальну картку в «Дії» після сповіщення, а пройти обстеження можна у будь-якому державному, комунальному чи приватному закладі, що приєднався до програми.

Уряд також пропонує 3000 безоплатних кілометрів на поїздки «Укрзалізницею» у далекому сполученні всередині країни. Мета ініціативи – вирівняти попит і пропозицію, пояснив голова правління УЗ Олександр Перцовський під час зустрічі з журналістами. «На запуск залишилося менше ніж місяць», – зазначив він.

За його словами, кошти, які бюджет недоотримає внаслідок запровадження програми, планують компенсувати за рахунок гнучкого ціноутворення на місця у спальних вагонах та у першому класі. За оцінками аналітичного відділу Forbes Ukraine, реалізація цієї ідеї може коштувати бюджету від 3 до 6 млрд грн.

Ще одна програма, яку уряд включив до переліку «нових» – одноразова виплата для всіх громадян України. Якщо уряд надаватиме, як і минулого року, по 1000 грн, загальна сума допомоги може скласти близько 14,4 млрд грн. Саме на таку суму українці оформили виплати упродовж грудня–лютого минулої зими.  

Цього року тривалість програми буде коротшою – з 15 листопада до двадцятих чисел грудня, повідомила прем’єрка. «Зважаючи на це, очікуємо менше заявок, за попередніми оцінками програмою скористаються 10-14 млн українців», – додала вона. 

Серед уже діючих програм, які потрапили до нового пакета підтримки – фіксовані ціни на енергоносії для населення, житлові субсидії, мораторій на відключення в прифронтових районах та підтримка ОСББ для придбання генераторів і дров для мешканців прифронтових територій. На останні дві ініціативи уряд заклав у бюджеті 600 млн грн та 300 млн грн відповідно.

Який вплив програми матимуть на економіку 

«Минулого року також виступала проти роздачі тисячі гривень кожному – через брак грошей у бюджеті», – каже експертка ІЕД Бетлій. Ці гроші можна було б витратити з кращим результатом для економіки, переконана вона. Дефіцит бюджету на наступний рік може становити понад $18 млрд.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський також не підтримує програми, направлені на роздачу коштів. Першочерговими пріоритетами мають бути закупівля зброї, засобів протиповітряної оборони і вже потім – підтримка громадян у фінансовій скруті, вважає він. «Роздача всім поспіль не має сенсу», – додав Вишлінський. 

Торік найпопулярнішими напрямами використання «тисячі» були оплата комунальних послуг, мобільного зв’язку та розрахунки у закладах харчування. Розглядається можливість обмежити використання цьогорічної «зимової тисячі» для оплати послуг закладів харчування та мобільного зв’язку, повідомив співрозмовник в уряді, який спілкувався на умовах анонімності через сенситивність теми. 

Думки економістів щодо надання безкоштовних 3000 км розійшлися. «Якщо подивитися на суть, то ідея не така вже й погана», – вважає Вишлінський з ЦЕС. У країнах із гнучкішою системою тарифів давно працюють системи, де ціна залежить від попиту. «Квиток на літак у січні може коштувати в рази менше, ніж у грудні, і сприймаємо це як норму», – наводить приклад директор ЦЕС.

Є логіка в тому, щоб запровадити певний ліміт кілометрів на окремі поїзди чи дні та компенсувати вартість державним субсидуванням збиткових перевезень, переконаний він. 

Натомість Бетлій не підтримує цю ідею. На її думку, доцільним було б запровадження моделі PSO. «Це могло б бути зроблено адресно для військових, чи людей, які живуть на прифронтових територіях», – каже вона. 

Програма медичних чекапів для людей від 40 років виглядає позитивно і вписується в ухвалену торік демографічну стратегію активного довголіття, вважає Вишлінський з ЦЕС. Ключове питання – в якості виконання.

«Медичні заклади вже навчилися працювати з новою системою фінансування, запровадженою з медреформою у 2017 році, й іноді це спонукає до зловживань: коли послуги формально відображаються у звітах, але фактично не надаються», – пояснює Вишлінський. У зв’язку з цим необхідно створити систему контролю, вважає економіст.

Фінансування чекапів можна розглядати як надання ліквідності в сфері охорони здоровʼя, оскільки зарплати останнім часом там не дуже підвищувалися, припускає Бетлій з ІЕД. 

«Колись би дуже підтримала цю історію, тому що вона про здорове життя українців, – каже експертка. – Але зараз ідеї, як витратити додаткові гроші, варто було б відкласти на потім».

Джерело: Forbes Ukraine