«На Путіна можна впливати». У Монреалі домовились, як діяти, щоб повернути полонених і депортованих українців

Розробити дорожню карту для повернення українських військовополонених та цивільних депортованих: і дорослих, і дітей. Так звучала основна мета дводенної Міністерської конференції, яку спільно організували Канада, Норвегія та Україна у Монреалі.

По її завершенню стало відомо і про перші зобов’язання, які на себе взяли деякі з понад 70 країн, які за інформацією Офісу президента України були учасниками конференції. Зокрема, міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі після дискусій у Монреалі повідомила, що такі країни, як Катар, ПАР і Ватикан висловили готовність стати посередниками між Україною та Росією задля повернення українських депортованих дітей.

«У нас є відповідні зобов’язання. Ми створили мережу – це конкретні країни, які пообіцяли, що будуть предметно допомагати нам у справі повернення дітей», – сказав на підсумковій пресконференції міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Іншим підсумком конференції є погодження спільних принципів, зокрема про те, що депортація цивільних є незаконною, а тому країни-підписанти заключного комюніке закликали Росію «припинити катування та жорстоке поводження із затриманими» і висунули вимогу до Москви негайно повернути цивільних заручників.

Важливою є фраза у комюніке, яка звучить так: «ми засуджуємо будь-яку країну, яка допомагає Росії посилювати її загарбницьку війну, що погіршує гуманітарну ситуацію та продовжує страждання цивільного населення».

Проте невідомо, скільки країн погодились із таким формулюванням. Хоча офіційно у конференції взяли участь представники понад 70 країн, скільки з них поставили підпис під заключним комюніке достеменно невідомо, пише Asssociated Press.

За підрахунком видання, фінальний документ, який назвали «Монреальськими зобов’язаннями» підписали більш як 45 країн. Не було серед учасників кількох важливих гравців, яких Київ продовжує намагатися схилити на свій бік, а саме Індії та Бразилії.

Конференція є останньою зустріччю, яку проводить Україна з метою обговорення імплементації окремих пунктів української Формули миру. У Монреалі говорили конкретно про її четвертий пункт – «звільнення всіх полонених і депортованих». Потім напрацювання використають для підготовки другого Саміту миру.

Але все залежить від Путіна, чи не так?

У пресрелізі на сайті Офісу президента пошук довірених країн-посередників для переговорів із РФ щодо повернення українських військових, цивільних і дітей називають «одним із найважливіших пунктів».

«Ми змогли отримати конкретну підтримку низки країн для сприяння поверненню українців додому… Я хотіла б особисто подякувати Катару, Південній Африці та Ватикану за їхню пропозицію виступити офіційними посередниками для підтримки та переговорів щодо повернення дітей додому. Дякую Об’єднаним Арабським Еміратам за те, що вони залишаються посередниками у переговорах щодо обміну військовополоненими», – сказала міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі.

Вона також висловила подяку Литві та Катару, які запропонували стати країнами для транзиту звільнених з полону українців, і відзначила роль ОАЕ у попередніх обмінах між Україною та Росією.

Такі домовленості із країнами, які зберігають робочі відносини із Кремлем, справді виглядають як ключовий здобуток конференції, оскільки врешті-решт повернення цивільних заручників та полонених напряму залежить від волі російської влади. А та своєю чергою може використовувати полонених і цивільних заручників як засіб політичного шантажу, або ж з метою геноциду, як про це кажуть правозахисники і міжнародні інституції, як, наприклад, ПАРЄ.

Але на Володимира Путіна можна, і треба впливати, вважає головний виконавчий директор Конґресу Українців Канади Ігор Михальчишин, з яким поспілкувалося Радіо Свобода.

«Ціль Канади та Норвегії – впливати на всі країни. Тут є Південна Африка, тут є Оман та інші країни. Понад 60 делегацій. Я думаю, що стратегічні дискусії тут включають те, яку роль можуть відіграти всі ці партнери. Я думаю, є сильне бажання допомогти Україні і якимось чином домовитися із Росією, щоб цих людей визволити», – каже Михальчишин.

За його словами, українська діаспора активно долучається до адвокації проєктів, які покликані повернути українських полонених і цивільних бранців додому. З цією метою представники Конґресу Українців Канади зустрічалися у Монреалі із Андрієм Сибігою, щоб «звірити годинники».

Джерело: Радіо Свобода