Проєктуючи повоєнну історію треба думати над наслідками війни для децентралізації — експерт

Якщо проєктувати повоєнну історію України, то треба думати і про наслідки війни для системи децентралізації.

Таку думку висловила співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко під час публічної дискусії на тему «Місцеві громади в умовах війни: як забезпечити управлінську стійкість та демократію» в Укрінформі.

Вона наголосила, що війна, яку Росія веде проти України, це «війна на виснаження, на витривалість», і за цих умов очевидним є виклик стійкості громад.

«І стійкість громад – це частина оцієї системи національної стійкості, про яку ми все більше і більше чуємо, говоримо, яка складається і з безпекових питань, і з питань захисту інфраструктури, і зі стійкого управління, і соціальної стійкості в тому числі. Соціальної стійкості, згуртованості, тобто це доволі комплексне явище. Але саме стійкість громад, спроможність територіальних громад, спроможність управління сьогодні — це є одним із таких фундаментальних складників і системи національної стійкості», – наголосила Тищенко.

Вона розповіла про проведення консультацій із прифронтовими громадами та громадами зі звільнених від російських загарбників територій у межах дослідження, проведеного у березні-квітні 2024 року на замовлення Національної платформи стійкості та згуртованості.

«Під час консультацій що вразило: якщо проєктувати історію повоєнну, нам дійсно треба думати над наслідками війни. Зокрема, для системи нашої децентралізації. Мається на увазі — проблеми, пов’язані із депопуляцією громад. І при чому це не стосується тільки громад, які на лінії зіткнення, або які наближені до лінії фронту, або громад, які були звільнені. Це стосується і тилових регіонів. Нам треба думати в тих умовах, які складаються у зв’язку з релокацією різних підприємств як справило зі сходу на захід, про якісь інтегративні речі на рівні територіальних громад та про якісь нові зміни, пов’язані з розвитком громад і територій. За нових умов нам потрібно буде думати ще також і над всією цією інфраструктурою, власне, і послуг громадян, і надання і освітніх функцій, і управлінських функцій, і культурних функцій…», – сказала експерт.

Розповідаючи про проблеми громад, вона виокремила пошук ресурсів, зокрема, – на забезпечення безпеки територіальної громади.

«Зрозуміло, що є і державна політика, і але безпосередньо бомбосховища у закладах освіти — це відповідальність, м’яко кажучи, далеко не завжди центру, а територіальних громад», – додала Тищенко.

Своєю чергою експертка Національної платформи стійкості та згуртованості, аналітикиня Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Семьоркіна наголосила, що «громади в Україні є спроможними, і фактори, які підтверджують те, що громади є спроможними, це те, що насамперед люди взаємодіють між собою».

«Дуже важливим фактором для спроможності громад є наявність проєктів міжнародної допомоги і міжнародно-технічної допомоги. Ми під час роботи із документами і рішеннями військових адміністрацій, організацій місцевого самоврядування Чернігівської області, Івано-Франківської області, Київської, Запорізької, Закарпатської і Львівської областей знайшли документи стратегічного порядку — документи стратегічного розвитку громад. Добре, що такі документи є, і вони достатньо змістовні, тому що в цих документах громади оцінюють ризики, оцінюють переваги і оцінюють перспективи розвитку громади в умовах війни, що буде в тій чи іншій ситуації», – сказала Семьоркіна.

За її словами, погано, що таких документів дуже мало і вони створюються поки що виключно за наявності проєктів міжнародної допомоги.

«І одна з наших рекомендацій буде громадам, органам місцевого самоврядування: дивитися на досвід колег, які створили такі документи, проводити консультації і стратегувати власні громади», — сказала експерт.

За її словами, важливо, щоб люди вміли прогнозувати наслідки своїх рішень, щоб була співпраця між громадами, щоб більш успішні передавали свій досвід іншим.

«Які негативні фактори, які впливають на спроможність: перше, на нашу думку, це законодавство… Прийняття змін до базових законів — це одне, а якщо не буде відповідних змін до Бюджетного кодексу, який розв’яже руки чи дасть відповідні інструменти для впровадження змін, які стосуються бюджетування, то «воно не полетить». Тому перегляд законодавства потрібен», — переконана Семьоркіна.

Вона також звернула увагу, що органи місцевого самоврядування свої рішення щодо життя громад ухвалювали здебільшого на виконання рішень РНБО, Кабінету міністрів, обласних військових адміністрацій або обласних державних адміністрацій.

«Але наша рекомендація органам місцевого самоврядування – не чекати рішень «зверху» там, де вони мають забезпечувати поточні й нагальні потреби громад. Вони мають ініціативно приймати такі рішення, зокрем з питань цивільної безпеки, тому що це їхні повноваження згідно з законом про місцеве самоврядування», – наголосила експерт.

Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018 року. За час своєї діяльності провела понад 100 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності.

Джерело: Укрінформ