Європейці обрали новий Європарламент. Тріумфу ультраправих не сталося, більшість матимуть проукраїнські сили, але просто не буде.

Девʼятого червня 2024 року завершилися вибори до Європарламенту — мешканці ЄС обрали 720 євродепутатів на наступні пʼять років. На цих виборах прогнозували тріумф правих партій, які в Європарламенті обʼєднуються переважно у партії «Європейські консерватори та реформісти» (ECR) та «Ідентичність і демократія» (ID). Але тріумфу не сталося — нову коаліцію, найімовірніше, знову формуватимуть помірковані правоцентристи, соціал-демократи і ліберали. А на чолі Єврокомісії може залишитися Урсула фон дер Ляєн, яка вже пообіцяла, що не змінить політики підтримки України. Втім, через те що загальна кількість ультраправих євродепутатів збільшилася, робота Європарламенту буде складнішою на багатьох напрямках — від міграції до клімату. «Бабель» розповідає, чому вибори Європарламенту важливі для України, як вони вплинуть на Єврокомісію і вступ України до ЄС та чому їхні результати — це відносна поразка Росії, яка дуже хотіла на них вплинути.

Як обирають Європарламент 

Кожна країна організовує вибори самостійно. Вони мають кілька загальних вимог, наприклад, щоб місця в Європарламенті партії отримували пропорційно до кількості голосів. Однак багато чого залишається на розсуд самих країн.

Наприклад, в Естонії брати участь у виборах можна було вже з 3 червня, бо там є електронне голосування, а в Нідерландах вибори відбулися 6 червня. Країни мають різні виборчі системи: десь голосують за відкритими списками, десь — за закритими. Різний навіть виборчий вік: наприклад, в Італії та Греції можна голосувати аж з 25 років.

У себе вдома жителі ЄС голосують за депутатів від своїх національних партій — так вони й потрапляють до Європарламенту. Що більше у країні населення, то більше депутатів. Німеччина має 96 депутатів, тоді як Кіпр, Мальта та Люксембург — по шість. Уже в Європарламенті депутати обʼєднуються у фракції, які створюють великі європартії на основі спільних політичних поглядів.

Таких європартій, які діють на рівні Європарламенту, загалом є десять. Найбільші з них — це правоцентристська Європейська народна партія (EPP), соціал-демократичний «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» (S&D), ліберальна Renew Europe, Європейська зелена партія, праві «Європейські консерватори та реформісти» (ECR) та «Ідентичність і демократія» (ID). Кожна з цих партій іде на вибори з власним кандидатом на посаду голови Єврокомісії — перемагає та, представників якої в Європарламенті буде найбільше. Вона ж отримує право сформувати Єврокомісію. Усе як на звичайних демократичних парламентських виборах.

Європартії мають у своєму складі різні партії з усіх країн-членів ЄС. А ще вони можуть надавати статус асоційованих членів або спостерігачів партіям не з Євросоюзу. Наприклад, українські партії «Європейська солідарність» та «Батьківщина» є спостерігачами в EPP.

Хто переміг на цих виборах

У минулому Європарламенті більшість мала центристська коаліція EPP, S&D і Renew Europe

яка й сформувала Єврокомісію на чолі з Урсулою фон дер Ляєн. Експерти прогнозували, що у 2024 році праві європартії ID і ECR візьмуть значно більше місць, а, можливо, сформують нову коаліцію та оберуть своїх представників у Єврокомісію.

Але вочевидь цього не сталося. Попередня коаліція взяла трохи менше голосів, ніж було. За попередніми результатами, EPP, S&D і Renew Europe разом матимуть 403 мандати. Урсулі фон дер Ляєн, щоб переобратися головою Єврокомісії, достатньо 361 голосу. Звісно, тут не все так просто, не всі депутати з цих трьох партій можуть підтримати її кандидатуру, тому це ще буде питанням перемовин всередині коаліції.

Урсула фон дер Ляєн вже заявила, що знову будуватиме потужний політичний «центр» в ЄС, який буде принципово проукраїнським.

«Моя мета — продовжувати рухатися цим шляхом з тими ж силами, проєвропейськими, проукраїнськими, за верховенство права. Вже відзавтра ця робота розпочнеться знову», — заявила вона.

Праві ж лише трохи покращили свій результат. ID і ECR разом матимуть 131 мандат проти 128 у минулому скликанні. Причому результат покращила лише ECR, а ID сама по собі взяла менше місць — 58 проти 64 раніше. Тріумфу консерваторів не сталося.

Проте певні неочікувані наслідки вже є — у Франції президент Емманюель Макрон розпустив Національні збориВибори в Європарламент: проукраїнська ЄНП лідирує, Макрон розпускає парламент Франції, а в Німеччині провал коаліції Шольца. Причина — всередині країни вибори в Європарламент виграла праворадикальна партія «Національне обʼєднання» Марін Ле Пен — 31,5%. Партія Макрона набрала відчутно менше голосів — 15,2%. Макрон заявив, що це свідчить про зміну політичних реалій у країні, і призначив нові парламентські вибори у Франції на 30 червня та 7 липня.

Також праві значно покращили свої позиції в Німеччині. Соціал-демократична партія канцлера Олафа Шольца посіла третє місце — 14%. На друге заскочила проросійська ультраправа «Альтернатива для Німеччини» — 16,5%. На першому місці «Консервативний Християнсько-демократичний союз / Християнсько-соціальний союз» — 29,5% голосів.

«Національне обʼєднання» у Європарламенті входить до європартії «Ідентичність і демократія». А от «Альтернативу для Німеччини» напередодні виборів звідти вигнали як занадто токсичну. Тому, хоча ECR та ID набрали трохи менше мандатів, але загалом представників правих партій у Європарламенті дійсно стане більше за рахунок незалежних євродепутатів. Це ускладнить рішення із таких принципових для ультраправих питань, як проблеми міграції, біженців чи боротьба зі зміною клімату.

З хорошого — угорська партія премʼєра Віктора Орбана «Фідес» показала найгірший результат за всю історію участі у виборах до Європарламенту — 44,52% проти традиційних 50%+. «Фідес» отримає 11 мандатів у Європарламенті, а от опозиційна партія Петера Мадяра «Повага і свобода», що стрімко набирає популярності — сім мандатів (29,74% голосів). «Фідес» у Європарламенті раніше входила до EPP, але з 2021 року її депутати не входять до жодної з фракцій.

Також слабкий результат показала партія «Курс — соціальна демократія» проросійського словацького премʼєра Роберта Фіцо. Вона набрала 24,76% голосів, тоді як опозиційна «Прогресивна Словаччина» — 27,81%.

Чому вибори до Європарламенту важливі для України 

Чинний склад Європарламенту та Єврокомісії працюватиме до 2029 року. Саме на цей період припадуть перемовини України про вступ до ЄС. Найімовірніше, ЄС офіційно розпочне цей процес наприкінці червня 2024 року.

Саме Європейська комісія буде займатися практичною частиною перемовин. Там аналізуватимуть українське законодавство, створюватимуть список необхідних реформ, стежитимуть за їхнім виконанням і потім готуватимуть звіт про прогрес України. Саме на висновки Єврокомісії будуть орієнтуватися країни-члени ЄС, коли вирішуватимуть, чи брати Україну.

Найважливішим для України у цьому процесі стане єврокомісар з питань розширення та його відомство. Якщо Урсула фон дер Ляєн підтримує Україну, то посадою єврокомісара з питань розширення останні пʼять років володіла Угорщина. Єврокомісар Олівер Варгеї ставився до України критично, а угорський премʼєр Орбан публічно і на практиці блокував допомогу Заходу і погрожує робити це надалі. Якщо посаду єврокомісара з питань розширення обійме хтось із більш дружньої до України країни, ця проблема зникне, принаймні на рівні Єврокомісії.

А ще у новому складі Єврокомісії зʼявиться новий комісар — з питань оборони, і він теж буде важливим для України. Він опікуватиметься оборонною співпрацею всередині ЄС, розвитком оборонно-промислового комплексу та, очевидно, постачанням зброї Україні. Європейські медіа пишуть, що на цю посаду претендує міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Як Росія впливає на вибори до Європарламенту 

Жодні великі вибори на Заході не проходять без спроб Росії на них вплинути. РФ традиційно знаходить можливості фінансувати ультраправі та ультраліві партії, які зазвичай є євроскептиками. Вона також не гребує напряму підкуповувати депутатів Європарламенту — лише у січні вийшло розслідування про те, як латвійська євродепутатка Тетяна Жданок багато років співпрацювала з ФСБ.

Окрім фінансової підтримки Росія традиційно займалась дезінформацією. Буквально за кілька місяців до виборів спецслужби Польщі та Чехії спільно зʼясували, що європейське медіа Voice of Europe за російські гроші поширювало фейки, проросійську та антиєвропейську пропаганду. А стояв за цим усім колишній український нардеп Віктор Медведчук.

А стояв за цим усім колишній український нардеп Віктор Медведчук. Скандал був настільки серйозним, що наприкінці травня Євросоюз швидко ввів санкції проти нього та колишнього гендиректора телеканалу «112» Артема Марчевського, який допомагав управляти цим медіа.

У квітні 2024 року виявилося, що головного кандидата до Європарламенту від «Альтернативи для Німеччини» Максиміліана Кра підозрюють у співпраці з Китаєм та Росією. Партія зрештою зняла його з виборів.

Джерело: Бабель