Європейська соціалка. На яку підтримку можуть розраховувати українські біженці у країнах ЄС

З початком повномасштабної війни мільйони українців виїхали до європейських держав. Передовсім – до Польщі, Німеччини (наразі в обох приблизно по 1 млн біженців) та Чехії (до 450 тис.). Однак, вже зараз в країнах ЄС почала вимальовуватись тенденція до скорочення допомоги дорослим біженцям з одночасним підвищенням для дітей.

Будь-яка держава передусім зацікавлена, аби її кошти витрачалися на місцеве населення. Все, що стосується програм допомоги біженцям, тимчасове. Але скорочення допомоги проводиться не з метою позбавитись мігрантів, а щоб підштовхнути їх до активного пошуку роботи на місці для самозабезпечення.

“Справді, тим, хто не бажає інтегруватися як культурно, так і в місцеві ринки праці, незабаром без пільг стане складніше. Це логічно. Європейцям не дуже сподобався досвід з турками, які сіли їм на шию. Однак, звісно, мається на увазі незайняте працездатне населення”, – говорить у розмові з нами незалежний HR-експерт Тетяна Пашкіна.

Тенденції зі скорочення пільг можна помітити навіть у дрібницях. Наприклад, з початком повномасштабної війни в Польщі всім українським мігрантам в деяких воєводствах запровадили безкоштовний проїзд. Згодом цю пільгу лишили тільки для жінок і дітей, а зрештою з’ясувалося, що і на такі пільги в бюджетах вільних грошей немає.

Політика підтримки українців в Європі може різнитися не тільки між країнами, а й регіонами в одній державі. “Був час, коли за проїзд, умовно кажучи, в Гданську вже треба було платити, а в Сопоті – ще ні. І в Німеччині, і у Франції, і у Швейцарії це часто теж вирішується в регіонах на рівні автономії”, – констатує Тетяна Пашкіна.

Курс на асиміляцію

У політиці європейських країн щодо підтримки родин з дітьми сьогодні прослідковується напрямок створення хороших умов для інтеграції, аби залишити підростаюче покоління як власну робочу силу.

“Наприклад, Польща хоче збільшити з вересня допомогу дітям з 500 до 800 злотих (з €100 до €170). Й українські діти зможуть в цій програмі брати участь. І якщо жінка перебуває вдома, маючи трьох дітей, то отримуватиме 2400 злотих (€500), що цілком достатньо для нормального рівня життя її дітей. Це стимулюватиме заводити їх ще більше”, – розповідає голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Поляки таким чином досягають кількох цілей: збільшують шанси на інтеграцію у польське суспільство українських дітей, спонукають українських дорослих брати шлюб з громадянами Польщі й заводити дітей. Але навіть за таких умов більше українців обирають пунктом призначення Німеччину.

“За даними на кінець І кварталу цього року кількість українців, що отримали статус тимчасового захисту в Європі, в Німеччині вже перевершила показники Польщі. Цифри показові: якщо в Польщі таких наших біженців 920-950 тис, то в Німеччині – 1,5-1,7 млн”, – каже Воскобойник.

Фактично перед урядом України постає два важливі питання: як створити умови для повернення українських емігрантів на батьківщину. “Польща, Чехія і Німеччина роблять усе, щоб українські мігранти і їхні діти інтегрувалися і в майбутньому ставали новими громадянами цих країн”, – пояснює ситуацію експерт.

Німеччина та Чехія – що змінилося у програмах підтримки

З початку цього року в Німеччині одинокі дорослі українці та батьки-одинаки можуть претендувати на допомогу в €502, одружені повнолітні громадяни – в €451, молодь 18-25 років, що проживає з батьками, €402, а діти, залежно від віку, €318-420.

При цьому мігрантам дають можливість (та навіть вимагають) проходити курси безкоштовного вивчення мови та курси підвищення кваліфікації.

“Стосовно грошей, які вони сплачують мігрантам (десь €400 на дітей і €500 на дорослих) – з урахуванням місцевих цін, – то тут йдеться просто про забезпечення виживання. Навіть при тому, що німецький уряд надає безкоштовне житло. Головне, що вони дають, так це нагода для адаптації”, – пояснює Воскобойник.

При тому, починаючи з 1 липня, за німецькою програмою підтримки Bürgergeld можна отримати низку можливостей з поліпшення кваліфікації, а з ними – ще й €150щомісячно. Щонайменше, так можливо завершити навчання за своєю спеціальністю та отримати відповідний атестат, нагадує експерт.

Втім, якщо українські біженці забажають взяти участь у програмах підтримки у пошуку роботи з довгостроковою перспективою, їм нараховуватимуть ще €75 щомісяця (детальніше тут).

У Польщі ж безкоштовного житла не надають. Обсяг пільг на дорослих, на відміну від дітей, скорочується, але там набагато простіший, ніж у Німеччині, вихід на ринок праці. “Якщо ви приїхали, то можете працювати як звичайний працівник. Знання мови вам не потрібне”, – каже голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

До слова, наприкінці травня цього року президент Анджей Дуда підписав зміни до закону про допомогу громадянам України на території Польщі. Відтепер легальне перебування українців у Польщі продовжено до 4 березня 2024 року. Для дошкільнят і школярів строки ще більші.

Що ж до Чехії, то вона пропонує дуже схожі умови. Тут не обов’язково знати мову, доступ до ринку праці теж простий.

При цьому з 1 квітня цього року в Чехії набули чинності нові правила щодо безкоштовного проживання та медичного страхування для українських біженців. З того часу максимальний термін надання безкоштовного житла склав 150 днів.

Торкнулося скорочення і виплат. Так, 23 березня президент Чехії Петер Павел підписав указ, яким зменшив виплати на дорослого з 5 тис. крон – до 4,86 тис. крон (€175). На дітей – до 3,49 тис. крон (€125). Для пенсіонерів та осіб з інвалідністю грошова допомога, навпаки, збільшилась: виплата на дорослого – 7,29 тис. крон (€260) та 5,24 тис. крон (€190) на дитину.

Українці за кордоном все частіше працюють на українців

Тетяна Пашкіна звертає увагу, що все більше українських компаній розвертають діяльність в Європі. І беруть на роботу, звісно, передусім українців. “Якщо ви зайдете на українські сайти з пошуку роботи, то побачите, що в Європі з’являється все більше вакансій. Такі компанії, як Rozetka, АТБ, Нову Пошту чи “П’яну вишню” ніхто не скасовував. Вони йдуть далі”.

З’являються, ділиться досвідом Тетяна Пашкіна, приміром, наші проєкти за кордоном з виробництва холодильного обладнання, розвертання українських салонів краси тощо. Насамперед йдеться про розгортання діяльності в Польщі. “На наших сайтах з пошуку роботи й від іноземних компаній “висить” по 1-1,2 тис. стабільно. Це значить, нас там хочуть бачити”, – каже вона.

Навіть є вакансії для трактористів в Уганді.

Європейцям же українці, які живуть серед них і дистанційно працюють на Україну, сплачуючи їй податки, їм не дуже подобаються. Є варіанти подвійного оподаткування. Але наші біженці і тут знаходять шпарини. Але в будь-якому випадку, скажімо, в Чехії і Польщі працевлаштовані українці сплатили стільки податків, що цілком покрили всі державні витрати на пільги нашим мігрантам.

Джерело: Delo.ua