Зараз потрібно вести дискусії не про гроші, а про те, якою буде Україна у 2050 році 

Для стійкості потрібна візія, якою буде Україна у 2050 році, – переконаний виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко. Про це він заявив під час дискусії “Україна перед обличчям зовнішніх викликів”, організованої Національною платформою стійкості та згуртованості.

На його думку, нам потрібо розв’язати чимало проблем, серед них, зокрема: 

  • бажання йти шляхом найменшого спротиву і намагання відбудувати країну зразка 1991 – 2022 років; 
  • можливий відкат до авторитаризму;
  • реальне очищення від російського впливу. 

“Зараз потрібно вести дискусії не про гроші, а про те, якою буде Україна у 2050 році, як ми її перевигадаємо. По суті, ми маємо перевигадати не лише саму державу, але й низку регіонів України. Наприклад, у Чернігів повернулися лише 70% мешканців, які жили там до 24 лютого 2022 року, а в Черкасах, навпаки, живе 130-140% населення від довоєнного рівня. Це лише демографічні показники, але вони багато що визначають”, – сказав Вадим Денисенко. 

Також нам потрібно відмовитися від примітивного підходу “побудуймо 100 шкіл, 200 лікарень, 300 дитячих садочків”. Натомість краще подумати, якою має бути освіта в найближчі роки і чи потрібна взагалі така кількість шкіл. 

Виконавчий директор Українського інституту майбутнього вважає, що самі придумали якісь міфічні 700 млрд доларів на “план Маршалла”. І сказали, що саме ці гроші потрібні Україні, а далі буде щастя. 

“Насправді, немає більш страшної речі, ніж якби завтра до нас прийшли 700 млрд доларів. По-перше, ми не знаємо, як їх освоїти. По-друге, у нас немає людей, які могли б щось нормальне побудувати, а не просто освоїти”, – підкреслив Вадим Денисенко. 

Ще один виклик – у найближчі роки ми будемо глибоко дотаційною державою. 

Оскільки у нас наразі “немає домовленості між елітами про базові незмінні правила гри на наступні роки”, є ризик маніпулювання елітами, у тому числі різними “спонсорами”.

У разі відсутності консолідації еліт найімовірнішим є сценарій “жертви” та втрати суб’єктності у майбутньому, – попередив Вадим Денисенко і закликав почати діалоги про нашу візію та майбутнє.