«Їдьте в Сиктивкар». У Києво-Могилянській академії заборонили російську мову — це викликало суперечки

У Національному університеті Києво-Могилянська академія заборонили вживати російську мову. Це рішення збурило мережу — багато користувачів відзначили важливість такого кроку, дехто обурився тим, що це нібито порушує права, гарантовані Конституцією.

Розібралися, що сталося, чи каратимуть студентів за російську і яку реакцію спричинило це рішення.

Про рішення заборонити російську у Могилянці 27 січня повідомив голова Наглядової ради НаУКМА Геннадій Зубко. Викладання в університеті російською і так не ведеться, а відтепер тут заборонили й спілкування між собою мовою окупантів.

Як зазначили в університеті, це стосується абсолютно всіх: викладачів, студентів і адміністративного персоналу. Відповідну норму прописали у нових Правилах внутрішнього розпорядку НаУКМА, які 27 січня затвердили на Академічній конференції університету.

Під постом Зубка про заборону російської у Могилянці виникла запекла дискусія — понад 300 користувачів залишили там свої коментарі. Чимало людей назвали таке рішення правильним, утім дехто обурився, що така заборона нібито суперечить Конституції.

Дехто також виступав проти такого рішення, бо вважає, що це «роз’єднує українців» під час війни, що на руку ворогу, а декілька коментаторів навіть порівняли Україну з Росією, назвавши це рішення «недемократичним».

Згодом дискусія розрослася по соцмережах. Багато відомих українських лідерів думок, журналістів, політиків та активістів підтримали Могилянку.

«Могилянка — топ. Рішення щодо заборони російської мови має стати прикладом як для інших ВНЗ, так і загалом нашої країни. Напівміри ми сповідували всі попередні роки незалежності, зокрема і крайні вісім років війни. Досповідувались. Достатньо. Так що тепер всіх захисників російської мови, які прикривають своє ватанство Конституцією (що?) можна посилати за арестовичем і гордоном на х**», — прокоментувала депутатка Київради і військовий медик Аліна Михайлова.

«Києво-Могилянська академіє, дякую за необхідне для майбутнього покоління рішення», — написала журналістка Яніна Соколова.

«Могилянка усе правильно робить», — вважає блогер та активіст Сергій Стерненко. 

Дехто з викладачів і колишніх випускників вишу згадує, що у спільноті НаУКМА ніколи не віталась російська мова.

«Чесно кажучи, навіть не знала, що в Могилянці було дозволено спілкуватися російською. Пам’ятаю, нам ще на першому курсі сказали, що за це можуть відрахувати з універу. Українська, англійська — будь ласка, російська — табу. Ми навіть коли тусили з іншими студентами, і вони чули, як ми між собою спілкуємося українською — відразу такі: а, ясно, з Могилянки. Люблю свою Альма Матер, та чесно, не розумію, чого раптом такий ґвалт», — згадує нардепка від Голосу Олександра Устінова, яка закінчила НаУКМА за спеціальністю«політологія».

«Ще в 2000-х роках за російську мову на плацу [перший ректор КМА після відродження вишу] В’ячеслав Степанович Брюховецький міг підійти і відібрати студентський квиток. Далі — як пощастить (легенди про відрахування ходили, але підтверджені випадки нікому не відомі)… Війна. Радикальність на часі. І Могилянка закладає культурно-оборонні тренди. В своїй царині. Це із серії квот на культурний контент, які усі ми підтримували. Viva la Academia», — пише випускник Могилянки, ліцензіат TEDxKyiv Владислав Грезев.

Медіаюрист Ігор Розкладай згадує, що саме завдяки атмосфері у Могилянці під час навчання повністю перейшов на українську мову.

«Хто не знає, я до 20+ років був російськомовним. І саме заборона в НаУКМА російської будь-де в її стінах була чудовим стимулом і середовищем, щоб повністю перейти на українську. Не знаю у кого що там горить, хай собі куплять вогнегасник чи насиплять льоду в штанці. Російська має піти за кораблем і росією на звалище історії. Крапка», — вважає Розкладай.

«Як викладач мав сім курсів в академії… На жодній з моїх пар російської мови не було. Запрошені гості, а їх було кілька кожного року — всі були україномовні, попри те, що дехто з них „у миру“ говорив тоді російською. Якби хтось спробував би відповідати на парі або здати підсумкову роботу російською — був би ввічливо повернутий з високих емпіреїв („маю право“, „стаття 10 Конституції“ і так далі) на грішну землю. Це український виш. Ми в Україні. Мова освіти — українська. Мова середовища, яке ми спільно формуємо, — українська. Кому це не подобається — можуть себе не силувати, нікого в НаУКМА за вироком суду вступати наче не примушують», — пише головний редактор Історичної правди Вахтанг Кіпіані.

Він наголошує, що університет за визначенням формує особистості з цінностями й принципами.

«Захист і розвиток всього українського — один з наріжних каменів академії, як я це розумію. Якщо ж комусь зі студентів хочеться „мати право“ бути русофонами в цьому просторі, то є варіант для них — офіційно зареєструвати „Общество русскіх студентовъ ім. Д.В. Табачніка“, і я думаю, що адміністрація вишу дозволить цій групі збиратись після навчання в одній з аудиторій, співати „Калінку-малінку“, танцювати „Камарінскую“ і обмінюватись рецептами кулебяк і расстєгаєв», — вважає Кіпіані.

Дехто навіть жартував через шум, що наробило рішення НаУКМА.

«Історія з Могилянкою дуже нагадує скандал про те, як в Макдональдсі „зникло“ російськомовне меню, якого там ніколи не було», — пише блогерка і ведуча ютуб-каналу Рагулі Таня Микитенко.

«Ну що ж таке — тільки хотів вийти в Могилянці на плац і закричати по-російські птн-хло, а тут такоє… полностью», — жартує директор Могилянської школи журналістики Євген Федченко.

Утім, дехто з відомих українців приєднався до табору тих, хто вважає таке рішення неконституційним. Зокрема й нещодавно звільнений з посади радника ОП Олексій Арестович.

«Я, в принципі, палкий прихильник академічної свободи університетів. Єдине питання — а що робити, коли ця свобода порушує Конституцію України, а саме — статтю 10 та з десяток нормативних актів міжнародного права, включно із законами ЄС, куди ми так прагнемо. Про етику я вже промовчу, мабуть, ця університетська дисципліна Могилянку не зацікавила. До речі, а чого в Могилянці нема заборони на використання бурятської мови? Може, через відчуття певної спорідненості з її носіями?.. Іншим це буддистське ставлення до права важко пояснити», — обурився Арестович.

Голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков вважає, що норма Конституції, про яку згадують противники рішення КМА, вже давно застаріла.

«Могилянка — виш не просто провідний чи прогресивний. А значною мірою державоутворюючий. І вона завжди як мінімум добре відчувала тренди, а часто їх задавала. Так було, наприклад, коли президент НаУКМА [Сергій] Квіт вів на Майдан колону студентів під час Революції Гідності. І так є зараз. Тоді були ті, хто волав про те, що освіта внєпалітікі і що як це, ректор — і на Майдан. Зараз вони ж тягають коментарями давно здохлу і згнилу норму Конституції про вільний розвиток і захист російської мови… Російська перестала вже бути не тільки модною, а й потрібною і навіть прийнятною. Бо завжди була і є зброєю проти нас і нашої державності. Але тепер це як аксіому усвідомила більшість громадян. В Конституції це ще не змінилося тільки тому, що під час воєнного стану зміни до неї заборонені», — написав Жернаков у Facebook.

«Хочете говорити російською? Не проблема. Їдьте в Сиктивкар», — додав він.

Нардепка від Голосу Наталія Піпа вважає, що у законодавство варто ввести таке поняття, як «мова освітнього середовища» в закладах освіти.

«Якщо ввести це поняття і зобов‘язати мати мовою освітнього середовища — українську, то дискусія зніметься на користь української мови. Такі приклади є в Канаді та Бельгії, наприклад», — пише нардепка.

Вона також зазначає, що університетська автономія надає право приймати подібні рішення та застосовувати їх у своїй спільноті.

Ексзаступниця міністра культури Ірина Подоляк додає, що питання мови у вишах також регулююється законодавством.

«Моя позиція така: закон про мову і закон про освіту визначають українську державну мову мовою освіти, освітнього процесу. Мова у місцях спільного використання в інституціях освіти теж є частиною освітнього процесу — це ж не приватна територія, де можна траву курити чи вино розпивати, вийшовши з авдиторії? Якщо у закладі освіти хтось когось підстрелить, то з адміністрації ж теж будуть питати, чи ні? Чи казатимуть, що це поза освітнім процесом?» — пише Подоляк.

Дехто також підкреслив недоречність дискусії про права російськомовних під час війни Росії проти України.

«Зайдіть під допис Геннадія Зубка про те, що Могилянка хоче бути вишем без російської мови, і почитайте коментарі десятків дегенератів, які розмахують статтями Конституції щодо права російської бути там. Сьогодні. Зараз. На триста тридцять якомусь дні плюс вісім років великої війни. Звинувачують універ у „фашизмі“ і „порушенні прав людини“. Частина коментаторів „никиты“ і „иваны“ — з ними все ясно. Але частина — випускники одного з найкращих університетів країни, які так і не зрозуміли, чому іде ця війна, за що вона іде. І так, їм пох, що люди віддають життя за те, щоб Україна була Україною. У мене за останній рік загинули десятки друзів і знайомих, сотні знайомих моїх знайомих. І я не знаю жодного з них, хто пішов у ЗСУ захищати русскій язик і його звучання у стінах Могилянки», — написав Вахтанг Кіпіані.

«А шо це ви так вз’єрєпєнілісь, защітнічкі руского язика в Могилянці? Скоро розмовляти російською буде взагалі соромно. Це потенційно мертва мова маргіналів. Хоча б дітей своїх не калічте, прививаючи їм цей код убивць і гвалтівників, стидоба», — пише журналіст Богдан Кутєпов. 

«Найбільше мені в цій дискусії подобається оце супер-оригінальне порівняння заборони використання в освітніх закладах ворожої мови з Голокостом. А де ваш рішучий протест проти заборони в освіті, наприклад, нацистських символів, ліберальні ви мої? Є чимало людей, які також вважають їх частиною своєї ідентичності. А щоб подолати когнітивний дисонанс, спробуйте осягнути одну просту річ: саме російська мова століттями була і зараз є інструментом геноциду українського народу. А не навпаки. Тоді все стане на місця. Ви просто не в той бік історичні паралелі проводите, шановні», — вважає Михайло Жернаков.

«В мене є особисте правило: Якщо тобі здається, що щось російське — мову, культуру, ідентичність, медіа, кіно, соцмережі, пам’ятники, назви вулиць чи будь-що — в Україні утискають, і воно потребує порятунку і захисту, запитай себе, чи все українське вже врятоване і захищене. І коли все-все українське буде в безпеці і нормі, тоді можна братися за порятунок і захист російського. З війною це правило не пов’язане, я його собі придумав ще років двадцять тому. І всім рекомендую», — наголосив журналіст Отар Довженко.

Президент НаУКМА Сергій Квіт у коментарі ВВС News Україна уточнив, що жодних покарань за вживання російської не передбачається і ніхто не буде спеціально відстежувати мову спілкування людей між собою.

«Це питання не покарання, а культурних змін. Сенс не в покаранні, а в тому, щоб змінювати нашу внутрішню корпоративну культуру. Ніхто не буде підслуховувати студентів, але внутрішня громадська думка буде такою, що це буде сприяти тому, щоб Могилянка повністю була україномовним університетом», — зазначив Квіт.

За його прогнозами, таке рішення вплине на ситуацію з російською в університеті.

«Ми будемо звертати увагу на мовне питання, будемо робити соціальну рекламу. Академічна конференція проголосувала одностайно, бо вважали це проблемою. Ми вважаємо, що в нашому університеті має звучати українська мова», — сказав президент НаУКМА.

Він переконаний, що зараз, в умовах війни, це питання дійсно важливе.

«Таке рішення переважить громадську думку в середині колективу, і люди будуть на це зважати», — додав він.

При цьому у Могилянці відділили норму про заборону російської від освітнього процесу та наукових досліджень. При потребі можна використовувати унікальні російськомовні наукові джерела. Вони також прийнятні для вивчення сучасних процесів у Росії.

На питання, чи готовий університет до судових позовів щодо мови і нових правил, Квіт відповідає: «До всього готові».

Джерело: NV